Культ
Бумажная книга | Код товара 750195
Yakaboo 3.8/5
Автор
Любко Дереш
Издательство
Фолио
Язык
Украинский
Год издания
2017
Год первого издания
2001
Количество страниц
224
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
70х108/32 (~135х170 мм)

Все о книге Культ

Любко Дереш (народився 1984 р.) - одна з найпомітніших і найоригінальніших постатей нової української літератури. Твори Дереша - більш ніж суперечливі. Когось вони кидають у захват, інших примушують зсувати брови і говорити про "падіння морально-етичних цінностей". У видавництві "Фоліо" вийшли друком книжки Дереша "Архе" та "Поклоніння ящірці".

"Культ" (2001) - перший роман молодого автора, який одразу набув розголосу серед читацької аудиторії, а в деяких колах, немовби виправдовуючи свою назву, став майже культовим. Молодіжний побут, стосунки, сленг, ризиковані й смішні іграшки тинейджерів, їхні спроби за будь-яку ціну потрапити "по той бік реальності" - все це Дереш й одна з найкращих його книжок, що стала своєрідним підсумком літературних пошуків 90-х років ХХ століття.

Характеристики
Автор
Любко Дереш
Издательство
Фолио
Язык
Украинский
Год издания
2017
Год первого издания
2001
Количество страниц
224
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
70х108/32 (~135х170 мм)
Рецензии
  •  
    Пам'ятка галицької психоделії, документалістика молодіжних неформальних рухів України 00-х. 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Читав "Культ" ще у зовсім іншій обкладинці - характерній темно-зеленій (вона, до речі, естетично була більш відповідною твору), тій, котра супроводжувала видання ще років 15 тому. То що можу сказати: на тоді - це було ідеальне чтиво. Зараз, скільки не пробував брати в руки - читати неможливо; надто чітко розумієш, що воно несерйозно. Втім, тоді, у нульові - царство контркультури і неформальної філософії - це був дійсно Дух Часу, щось, що дуже добре відповідало настроям молоді і було писано мовою самої молоді. В цьому, мабуть, і деяке новаторство Дереша - у своїй інформальності подачі прози він зайшов аж надто далеко, порівняно з традиційною літературою, зате - надзвичайно близько до реального молодіжного життя тих часів. Колориту - тонкого, не кожному зрозумілого (ось чому російськомовним майже нереально провідчувати "Культ" таким, яким він задумувався) - додає й локальна галицька говірка, яка тут представляє весь найширший її спектр: починаючи від слів-реліктів, що доживають у Львові ще з часів бабці-Австрії, і закінчуючи молодіжними діалектами, скороченнями і сленгами - але дуже місцевого розливу. Фактично, Дереш заснував мікро-жанр своєрідної "галицької психоделії", і став першим "громадянином" цієї "Психоделічної Галичини". До нього - у прозі та поезії існувала вся ця богемна "львівськість" (Винничук, Покальчук і так далі), але - ще не існувало львівськості нової, молодіжної. Адже вже на всі груди жила і творила молодь покоління Y, ранні мілленіали - люди зовсім нові, які інакше спілкувались, інакше думали, творили й інакше мріяли - а попри це, репрезентованими в мистецтві (за винятком музики, де саме з них сформувалась знаменита тусовка "Ляльки") ще не були. Дереш, власне, зафіксував все це у текстах. Хай вони і буйно вифантазувані, вигадані - але в самому їх стилі, описі, який подає Дереш, ці тексти є більш правдиві, ніж навіть яка-небудь фотографія. А сам Дереш, окрім письменника-психодельщика, виступив, в першу чергу, піонером-документалістом всього цього неформального руху. Ним наповнений весь "Культ", який наскрізно об'єднаний концептом музики, арт-рокових груп, музичного фанатизму - і це все, хоч виринає лише з-поміж сюжету, здається, є тут чи не головнішим, ніж сам сюжет. А власне музика, в першу чергу рокова - була ключовим елементом контркультурного молодіжного руху 00-х. Я, до речі, в нульових смакував "Культ" також під музику - той самий King Crimson, яскраво згадуваний у Дереша, а також Pink Floyd, запиваючи все це діло екзотичним зеленим чайком, який тоді коротко продавався в наших супермаркетах: елітний, порівняно дорогий, він був експортований з Китаю, де за якимись спецрецептами був збираний і готований вручну, через що давав дивний ефект не смаку, а ледь вловимого післясмаку (можна було зрозуміти, що ти випив, тільки після того, як випив), а також легкий "психоделічний" ефект - після декількох ковтків того чаю вдаряло в голову так, ніби ти спожив багато літрів пива. Тому для мене особисто "Культ" зайшов на одному подиху і навіть став одним з "програмних" творів, котрі по фрагментах будували мою особистість. Від тексту дійсно можна отримати задоволення - АЛЕ, його слід приймати у правильний час і правильному місці (що ідеально зівпало у випадку з 15-річним мною, але може не зівпасти з вами; мало того - з кожним роком ймовірність цього вдалого зівпадіння все зменшується, адже ми віддаляємося від епохи постмодерну, в якій писаний "Культ", з космічною швидкістю). Ще додам, що "Культ" - дивовижно кінематографічна штука. Ще тоді, читаючи, я одразу ж уявляв, як круто по цих подіях зняти фільм - звісно, втілюючи весь цей психодел в ефектах, щоб глядач слідом за ними "їхав", як і читач легенько "їде", пересуваючись по сюрреалістичному сюжету... Дуже дивно, що твір досі не екранізований. До речі, через багато років, в 2015-му, в такому ж до невиносимості галицькому Тернополі, такий же "громадянин психоделічної Галичини" Лесик Омодада видав ідеальний, готовий саундтрек для подібної екранізації. Це - альбом "Кімнати", чи не перша неопсиходелія, проспівана українською, і вже точно перша, котра створена з галицько-австрійським колоритом - тим самим, що пронизує і "Культ". Просто ввімкніть останню річ з альбому, "All My Gods", синхронно з останньою дією роману - де Семпльований і Малаялам (а потім і Банзай) опиняються на болотах Гтха'ата, стрівшись з богами древніх. Епічне поєднання.
  •  
    "Культ"
    В цій книзі події відбуваються у вигаданому місті під назвою «Мідні Буки» ця книга була видана у 2001 році видавництвом «Кальварія», а це перевидання, здається друге, видавництва фоліо. Головний герой Юрій Банзай стає викладачем в гімназії й знайомиться там з дуже цікавою дівчиною, яка є його ученицею. Банзай помічає, що в Мідних Буках відбуваються дуже дивні речі й він розуміє, що з цими подіями пов’язана Дарця та сама учениця.

    Ця книга про людину, яка вже майже стала дорослою і перейшла в такий собі дорослий світ в, якому немає місця для чогось надзвичайного, а Дарця є його протилежністю, вона підліток, який хоче розібратися у свої відчуттях і почуттях і робить це за допомогою медитації. Книга мені дуже подобається, з неї я розпочала своє знайомство з творчістю цього автора.

    Єдине, що в цій книзі викликало у мене досить змішані почуття так це закінчення, яке було досить дивним і не повністю закривало всі відкриті питання. Хоча в загальному книга чудова, я особисто раджу починати своє знайомство з творчістю автора з книги "Поклоніння ящірці".
Купить - Культ
Культ
70 грн
Нет в наличии
 
Информация об авторе
Любко Дереш
Любко Дереш

Яркий представитель новейшего поколения украинских писателей. Его произведения представляют собой смесь мистики, фэнтези и неформальной молодежной субкультуры. Если вы хотите проникнуться энергией нового поколения, то непременно нужно купить книги Любко Дереша. В них читателя ждет шипучий коктейль из интриги и приключений, который плавно перетекает в леденящий душу хоррор. На полках книжных магази...

Подробнее

Рецензии Культ

  •  
    Пам'ятка галицької психоделії, документалістика молодіжних неформальних рухів України 00-х. 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Читав "Культ" ще у зовсім іншій обкладинці - характерній темно-зеленій (вона, до речі, естетично була більш відповідною твору), тій, котра супроводжувала видання ще років 15 тому. То що можу сказати: на тоді - це було ідеальне чтиво. Зараз, скільки не пробував брати в руки - читати неможливо; надто чітко розумієш, що воно несерйозно. Втім, тоді, у нульові - царство контркультури і неформальної філософії - це був дійсно Дух Часу, щось, що дуже добре відповідало настроям молоді і було писано мовою самої молоді. В цьому, мабуть, і деяке новаторство Дереша - у своїй інформальності подачі прози він зайшов аж надто далеко, порівняно з традиційною літературою, зате - надзвичайно близько до реального молодіжного життя тих часів. Колориту - тонкого, не кожному зрозумілого (ось чому російськомовним майже нереально провідчувати "Культ" таким, яким він задумувався) - додає й локальна галицька говірка, яка тут представляє весь найширший її спектр: починаючи від слів-реліктів, що доживають у Львові ще з часів бабці-Австрії, і закінчуючи молодіжними діалектами, скороченнями і сленгами - але дуже місцевого розливу. Фактично, Дереш заснував мікро-жанр своєрідної "галицької психоделії", і став першим "громадянином" цієї "Психоделічної Галичини". До нього - у прозі та поезії існувала вся ця богемна "львівськість" (Винничук, Покальчук і так далі), але - ще не існувало львівськості нової, молодіжної. Адже вже на всі груди жила і творила молодь покоління Y, ранні мілленіали - люди зовсім нові, які інакше спілкувались, інакше думали, творили й інакше мріяли - а попри це, репрезентованими в мистецтві (за винятком музики, де саме з них сформувалась знаменита тусовка "Ляльки") ще не були. Дереш, власне, зафіксував все це у текстах. Хай вони і буйно вифантазувані, вигадані - але в самому їх стилі, описі, який подає Дереш, ці тексти є більш правдиві, ніж навіть яка-небудь фотографія. А сам Дереш, окрім письменника-психодельщика, виступив, в першу чергу, піонером-документалістом всього цього неформального руху. Ним наповнений весь "Культ", який наскрізно об'єднаний концептом музики, арт-рокових груп, музичного фанатизму - і це все, хоч виринає лише з-поміж сюжету, здається, є тут чи не головнішим, ніж сам сюжет. А власне музика, в першу чергу рокова - була ключовим елементом контркультурного молодіжного руху 00-х. Я, до речі, в нульових смакував "Культ" також під музику - той самий King Crimson, яскраво згадуваний у Дереша, а також Pink Floyd, запиваючи все це діло екзотичним зеленим чайком, який тоді коротко продавався в наших супермаркетах: елітний, порівняно дорогий, він був експортований з Китаю, де за якимись спецрецептами був збираний і готований вручну, через що давав дивний ефект не смаку, а ледь вловимого післясмаку (можна було зрозуміти, що ти випив, тільки після того, як випив), а також легкий "психоделічний" ефект - після декількох ковтків того чаю вдаряло в голову так, ніби ти спожив багато літрів пива. Тому для мене особисто "Культ" зайшов на одному подиху і навіть став одним з "програмних" творів, котрі по фрагментах будували мою особистість. Від тексту дійсно можна отримати задоволення - АЛЕ, його слід приймати у правильний час і правильному місці (що ідеально зівпало у випадку з 15-річним мною, але може не зівпасти з вами; мало того - з кожним роком ймовірність цього вдалого зівпадіння все зменшується, адже ми віддаляємося від епохи постмодерну, в якій писаний "Культ", з космічною швидкістю). Ще додам, що "Культ" - дивовижно кінематографічна штука. Ще тоді, читаючи, я одразу ж уявляв, як круто по цих подіях зняти фільм - звісно, втілюючи весь цей психодел в ефектах, щоб глядач слідом за ними "їхав", як і читач легенько "їде", пересуваючись по сюрреалістичному сюжету... Дуже дивно, що твір досі не екранізований. До речі, через багато років, в 2015-му, в такому ж до невиносимості галицькому Тернополі, такий же "громадянин психоделічної Галичини" Лесик Омодада видав ідеальний, готовий саундтрек для подібної екранізації. Це - альбом "Кімнати", чи не перша неопсиходелія, проспівана українською, і вже точно перша, котра створена з галицько-австрійським колоритом - тим самим, що пронизує і "Культ". Просто ввімкніть останню річ з альбому, "All My Gods", синхронно з останньою дією роману - де Семпльований і Малаялам (а потім і Банзай) опиняються на болотах Гтха'ата, стрівшись з богами древніх. Епічне поєднання.
  •  
    "Культ"
    В цій книзі події відбуваються у вигаданому місті під назвою «Мідні Буки» ця книга була видана у 2001 році видавництвом «Кальварія», а це перевидання, здається друге, видавництва фоліо. Головний герой Юрій Банзай стає викладачем в гімназії й знайомиться там з дуже цікавою дівчиною, яка є його ученицею. Банзай помічає, що в Мідних Буках відбуваються дуже дивні речі й він розуміє, що з цими подіями пов’язана Дарця та сама учениця.

    Ця книга про людину, яка вже майже стала дорослою і перейшла в такий собі дорослий світ в, якому немає місця для чогось надзвичайного, а Дарця є його протилежністю, вона підліток, який хоче розібратися у свої відчуттях і почуттях і робить це за допомогою медитації. Книга мені дуже подобається, з неї я розпочала своє знайомство з творчістю цього автора.

    Єдине, що в цій книзі викликало у мене досить змішані почуття так це закінчення, яке було досить дивним і не повністю закривало всі відкриті питання. Хоча в загальному книга чудова, я особисто раджу починати своє знайомство з творчістю автора з книги "Поклоніння ящірці".
  •  
    Культовый шок.
    Вторая книга автора, которую решила почитать, ибо первая оставила неоднозначные впечатления.

    Пару слов про сюжет: многим хочется попасть по ту сторону реальности. Но что же поджидает за пределами действительности? Это и предстоит узнать главным героям “Культа”.

    Роман «Культ» является дебютным произведением Любомира Дереша, написанный, когда писателю было всего шестнадцать лет.

    Дереш очень рано ворвался в мир большой литературы, поэтому любопытно было почитать роман, который считается одним из лучших книг автора. Плюс многие утверждают, что это новое веяние в украинской литературе 21 века.

    И вот, я прочитала “Культ” и ... ничего не поняла.

    Коротко про книгу: без 100 грамм не разберешься.

    Наркотики, секс, похоть, насилие на фоне не сильно интересного фантастического сюжета. Больше нечего и добавить...

    Зачем все это было написано? Ищу ответ, но не могу найти, а хотелось бы, ведь произведение переведено на сербский, немецкий, болгарский, польский, итальянский, французский языки.

    Возможно, это просто не моя история.
  •  
    КУЛЬТ
    Йой, що. це. було? Процитую одного з персонажів твору: "шиза падкралась нєзамєтна"! Перед нами насправді культовий роман українського письменника Любки Дереша "Культ" - дійсно...неоднозначне та психоделічне читання, під час процесу поглинання книжки тобі самому здається, що ти так надихався чогось психоделічного, адже...невже це українська література? Неймовірно!
    Головний герой роману, Юрко Банзай, стає викладачем у гімназії "Шкура Оленя". Там усе як в звичайних гімназіях: випивка, куріння, хіть та юрба юних людей, які неодмінно шукають собі пригоди на одне місце. Юрко, який й до того споглядав у психотропному трансі чимало дивного, несподівано закохується у свою ученицю, якої її вчителька у дитинстві навчила мистецтву "виходу з себе". Удвох вони зіштовхуються із незнаним та таємничим, що снує в стінах гімназії і загрожує не тільки "Шкурі Оленя", а й всьому всесвітові.
    Дуже неоднозначно. Якщо чесно, нагадує якійсь фанфікшн про парубка своєї доби (90-ті - 00-ві), який зустрічається із чудовиськами доробку Лавкрафта. Все що вам потрібно, аби поринути в "Культ": знання Лавкрафта та щось міцненьке!
  •  
    Культовий "Культ"
    "Культ" - це щось дійсно цікаве та незвичайне в українській літературі. Можна сперечатися, гарний це твір, чи ні, але те, що надзвичайно дивакуватий та несхожий на іншу українську літературу - це точно! Письменнику цього твору, Любку Дерешу, на момент написання було 16 років! По мові й загальній атмосфері твору це чудово прослідковується - одним із небагатьох факторів, які сподобалися мені у цьому творі є саме атмосфера кінця 90-тих - початку 00-вих. Герої поводять себе як справжні шалені підлітки свого покоління і за цим дуже цікаво спостерігати.
    Головний наш герой - це Юрко Банзай, який влаштовується на роботу до гімназії вчителем. Там він закохується у свою ученицю Дарку, яка є такою "не схожою на всіх" і знає трошечки більше про астрал, ніж насправді має. Банзай теж не звичайний - певний час він захоплювався наркотичними речовинами (не будемо ігнорувати той факт, що до цих пір їх полюбляє). Разом вони мають протистояти величному злу, яке автор запозичив у Говарда Філіпса Лавкрафта (так, це ті самі Дагони, Йог-Сототи та Ктулху). Загалом, з твором можна ознайомитися у розважальних цілях - почудувати вас він точно зможе.
 
Характеристики Культ
Автор
Любко Дереш
Издательство
Фолио
Язык
Украинский
Год издания
2017
Год первого издания
2001
Количество страниц
224
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
70х108/32 (~135х170 мм)
Переплет
Твердый
Бумага
Газетная пухлая
Тираж
2000
ISBN
978-966-03-7788-2
Вес
180 гр.
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Украинская литература
Литература по периодам
Современная литература
 

Об авторе Культ