Книга 1. Кухарська книга Петсона та Фіндуса

Якось кіт Фіндус помітив, що Петсон залишає свої рецепти в найнесподіваніших місцях, тож запропонував дідусеві зібрати їх в одну книжку. А надто ті рецепти, які подобаються Фіндусу та прості в приготуванні. Тоді кіт залюбки допомагав би щось готувати. Скажімо, Петсон нарізатиме цибулю й овочі, а Фіндус збиватиме вершки й ліпитиме тюфтельки. До того ж улітку треба готувати одне, а взимку — інше, бо ж не годиться, приміром, їсти різдвяну кашу напередодні свята Івана Купала. Хто-хто, а дідусь Петсон може всяке встругнути.

Книга 2. Коли Петсон сумує

— Я в поганому гуморі й хочу мати спокій, — каже Петсон. Кіт Фіндус витріщає на дідуня Петсона очі. Таким сердитим він його, певно, ще ніколи не бачив. «Я маю щось придумати, щоб розважити його», — думає Фіндус. — Може, підемо ловити рибу? — питає він. — Тобі знов стане весело. Та Петсон не хоче йти ловити рибу. Надворі холодно і мокро, до того ж йому треба перекопати картоплище й нарубати дров. Але Фіндус знає, як зробити, щоб у дідуня з’явився добрий гумор, і, можливо, він його таки змусить гратися, а не перекопувати картоплище. Бо це ж вам не якийсь там кіт, а Фіндус...