"Коли ніч спускається з неба і засвітлює мільйони зірок, малюкам час розповідати казку на добраніч"... Ця прекрасна фраза неймовірно звучить для моїх фізіологічних вушок)) З неї могли б починатися всі ідеальні книги "на добраніч" дітям! А ще добре, коли друзі можуть дати гарну пораду. Відгуки про книгу "Куди зникли зірки" Юрія Сосницького якось поки обминали мене, і я могла б і пропустити її, якби добра знайома не дала мені почитати. І добре, що ми її отримали, бо кілька днів весь час поверталися до неї, переглядаючи навіть втрьох одразу) Марійці (10р.), звісно, було вже не так цікаво, як Андрійку (3.6р.), адже вона вже бачила і читала і про зірки, і про сузір'я.. Та все ж книгу читали разом) Сама історія залегка, більше підійшла синочку, а от завдання із сузір'ями, то вже було цікавіше моїй десятирічці. Хлопчик Тимко захопився зірками, і, звісно, мама підтримала його, навіть більше: вигадала оригінальну заміну зіркам, коли небо вкрили темні хмари. Нам, як і Тимку, було цікаво вивчати сузір'я. Їх є досить немало у книжечці. Є не лише всім відомі ведмедиці, а й маловпізнавані сузір'я. Мені сподобалося, що були завдання і у книзі, і ще і к'юар код був для отримання додаткових завдань. Єдине, чого мені суттєво не вистачило тут, так це розміру сузір'ів. Ну, дуже вже замаленькі вони. Розумію, що автор сам задумав, написав і намалював так, як він бачив і уявляв собі своє творіння І так, книжечка, сам розмір, дуже компактна і досить зручна для маленьких ручок. Проте мені б хотілося сузір'я побачити у великій кількості і достатньо великого розміру - пане Юрію, може у наступних накладах з'явиться можливість, наприклад, вкласти у книгу окремо додаткову карту зоряного неба із відібраними Вами сузір'ями? Було б дуже круто!! Поговоріть, будь ласка, із видавцями)) Також нам сподобалися і рецепт печива, і сама ідея, і втілення. Готувати ми любимо, а печиво готує у нас навіть Андрійко, і частіше за всіх Андрійко)) Єдине що нам до смаку печиво без цедри. Але то нюанси, дякуємо за натхнення! Ілюстрації книжечки всі були нам до вподоби, особливо, затишні сторінки, де мама із сином) Такі відчуваються взаєморозуміння і любов! А там, де є мальована ніч, і постаті під зоряним небом - це взагалі щось таке нереальне і дивовижне! Дуже сподобалася така техніка автора! Чомусь весь час хотілося, щоб сторінки із зірками світилися у темряві - це було б дивовижно! Ще доречними мені видалися сторінки, де ми знайомимося із автором, де він веде приязний діалог зі своїм читачем. Дякуємо пану Юрію за цікаву ідею і прекрасне втілення задуму! А ще хочемо подякувати видавництву "Штучка" за якість друку, за міцні сторінки, які витримають не одну навалу малечі)) і за віру в автора! Вийшло затишно і дуже цікаво! Рекомендуємо книгу "Куди зникли зірки" Юрія Сосницького всім, кого захоплюють зірки і сузір'я, і не лише їм))

Моя майже 3-річка часто звертає увагу на місяць, шукає де він, або запитує чому його нема. Звичайно, ми також розмовляємо і про зірки, але мені ніколи не спадало на думку розказати дитині про сузір'я. Хоча б про основні, такі як Велика і Мала Ведмедиця, все здавалося зарано... Нещодавно нам подарували книжечку "Куди зникли зірки?" і ми спробували її почитати. Насправді книжечка маленька і в ній зовсім мало тексту. Проте інформація подана так легко і цікаво. Мене справді здивувало, що уже після кількох прочитань, дитина у неповних 3 роки легко впізнає не тільки сузір'я двох Ведмедиць, а ще й Рака, Дракона, Ящірки, Лебедя. А ще мені сподобалися дуже душевні ілюстрації. Вони прості, але такі чуттєві: візуальний контакт мами і дитини, дві постаті під зоряним небом, оченята, що виглядають із туману... Історія доповнена легким рецептом печива, але у нас ніяк не доходять до нього руки. Скоріше за все,спробуємо спекти на Різдвяні свята. Ще у книзі є завдання, де потрібно з'єднати зірочки у сузір'я і відшукати ті, яких не вистачає... Що ж, навіть для мене це завдання заскладне... Проте, уже на наступній сторінці є відповідь, і ми постійно туди підглядаємо.

З мене нікудишній романтик, а астроном то й поготів, тож у книжечки "Куди зникли зірки?" було мало шансів. Я вирішила, що так як я геть не розбираюся в сузір'ях, то й не зможу показати їхню красу доні. Але дещо мені таки вдалося... На сайті видавництва вказаний рекомендований вік 2-5 років, але мені здається, що верхню межу можна трішки підняти. Сама історія дійсно для малюків - малюнки на кожному розвороті доповнюють всього по декілька речень. А от опис сузір'їв і завдання знайти відсутні зірки у сузір'ях з печива на дубі, а також намалювати сузір'я по крапках (останнє у вигляді розмальовки можна скачати на сайті) для старших дітей, хоча насправді навіть я не змогла його зробити без підглядань на правильні відповіді. За сюжетом хлопчик Тимко щодня спостерігав за зоряним небом і з мамою вивчав сузір'я, а однієї похмурої ночі, щоб не засмучуватися через їх відсутність, вони з мамою спекли печиво у формі зірок і розвісили на дубі. Вкінці книги навіть рецепт печива є. Звісно ж я скористалася присутністю моєї сестри вдома і вони з донею весело провели час випікаючи смачне печиво, щоправда у вигляді сонечок, тобто кружечків. Як і в попередніх книжках з рецептами і зображенням процесу приготування, ця книжка мотивувала доню зайнявся кулінарією, хоча зазвичай вона таке бажання виявляє рідко. Але найголовніше, що донечка почала спостерігати за зоряним небом і хоч і не вивчила розташування справжніх сузір'їв, але почала бачити свою Велику ведмедицю та багато інших вигаданих сузір'їв: машинка, лялечка, козенятко... І такий розвиток подій мені сподобався ще більше! До вивчення астрономії доні ще далеко, а от мрійників і фантазерів треба виховувати з дитинства. Чим ми тепер і займаємося...)))