Для невибагливих читачів. Дуже були в мене великі очікування і вони не справдились. Автор використав війну, євреїв, дівчинку-сироту, трагедію щоб зацікавити читача, але мене не зацікавив. Хоча я дуже сентиментальна і милосердна. В мене виникло тільки відчуття маніпулювання та гра почуттями читачів. Було здебільшого нудно читати. Текст затягнут де не потрібно а там де в мене були питання я не отримала відповіді. Картинки як в Антуана де сент-Екзюпері та текст написаний від імені смерті( насправді як від дитини, дуже простий) та постійні «свинючко» та «дупошкрябко» зайняли мабуть із 400 сторінок половину.

Крадійка книжок, написана австралійським письменником Маркусом Зузаком, недаремно займає своє почесне місце в топі бестселерів The New York Times, адже цей роман пронизує у саме серце і змусить вас плакати. В основу покладено історія дівчинки Лізель Мемінгер, яка, під час Другої світової, навчилася читати за посібником гробаря, опанувати силою Слова, переховувати єврея, вправно займатися книжковим крадіжками, і один момент – втрати все. Історія цього роману екранізовано в 2013 році режисером Браяном Персивалем. Як і книга, фільм торкається ваших душ та сердець.

Дуже чутлива та зворушлива історія про нелегку долю дев'ятирічної дівчинки Лізель, деяких німців та євреїв. В книзі показана війна через призму сприйняття дитини. Самих воєнних дій ви тут не побачите. Загалом весь сюжет це: постійний опис побуту прийомної родини Лізель, її "крадіжки", монологи та спойлери Смерті (а їх справді багато, ви будете наперед знати хто має вмерти). Але монологи і крилаті вислови дійсно дуже сильні. До прикладу: "Дивні вони, ті війни. Повсюди кров і насильство, а ще історії, які теж нелегко збагнути". Місцями читати було цікаво і захопливо, адже стиль досить незвичний. Але місцями тяжкувато і навіть нудно. Ця книга точно сподобається не всім. Але попри мінуси, мабуть, з нею все ж варто ознайомитися. В ній закладено дуже важливий сенс: війна - це трагедія, біда, зло, кров, сльози і смерть.