Скажу відверто, особисто для мне книжка десь вийшла досить прохідна. Так щоб я був дуже сильно захоплений, то сказати не можу. Попалася в якомусь огляді досить така схвальна рецензія, вже не пам’ятаю точно яка саме, але щось зачепило і книжка попала до мого списку «must read» (так що емоційний відгук на книжку таки чогось вартує). Потім була якась заманлива знижка від «Якабу», і таким чином ця книжка вже реально опинилася в моїй бібліотеці. В трьох розділах автор розповідає про шаленство і його вплив на становлення людства, його культуру, філософію etc. Власне, кожний розділ і розглядає це питання під трьома різними кутами – з історичної точки зору, релігійної і культурологічної. Книжка власне і є культурологічним оглядом. І аналізуючи шаленство в ній приходиться до несподіваних висновків – як шаленство сприймалося і як воно, в результаті, ставало новим шляхом, через який показувалися нові можливості. Автор добре володіє матеріалом, тому зміг це питання скомпонувати в одну працю, послідовно і чітко викласти предмет і без занадто розумних конструкцій, так що заходить легко і такому непідготованому читачу як я. Єдине, що в деяких реченнях виникає враження, що десь підкульгує стилістика і пробуксовує логічно-послідовний зв’язок, але то, звичайно моя суб’єктивна думка. Так що – читається легко, але підійде мабуть не кожному – все таки тематика дещо специфічна.

Зовсім непримітна, на перший погляд, книжка та й автор не всесвітньо відомий... Але так здається лише спочатку, і враження це, варто сказати, абсолютно оманливе. Написати так доступно, влучно і просто про вічні особливості культури треба вміти. Як не крути, а всі ми щодня так чи інакше взаємодіємо з культурними сферами: чи то музикою, чи літературою, архітектурою, танцями, живописом. Перелік можна продовжувати ще довго. "Тож у вимірі культури кінець ніколи не буває остаточним. Парадокс культури полягає в тому, що вбивство тут завжди дарує нове життя тому, що вбивають. Що потужніше критика, то більшу зацікавленість викликає критикований твір. Це і є шаленство культури." - пише автор... І ці кілька речень вже змушують замислитись над важливими речами. Глибоких думок, влучних висловів та переконливих прикладів у цьому літературно-художньому виданні вдосталь. Зауважу, що на відміну від великої кількості книжок такого спрямування, філософських, небанальних, ця робота згодиться не лише професіоналам у цій царині, а й звичайним людям, які люблять збагачувати свої знання. Дякую автору і рекомендую до прочитання!

Приобрел это издание где-то пол года назад, наконец-то оно дождалось моего отпуска, когда я смог его с удовольствием прочитать. Жаль, что эта книга Тараса Лютого не стала бестселлером, такой потенциал у нее есть. Возможно людей отпугивает название, которое отдает дань классической поэме 15-го века? А может быть беда в самой дисциплине? "Популярная философия" - для кого то звучит как оксюморон. Книги по философии обычно пишутся и читаются специалистами для специалистов, т.е. они нудные и непонятные. Для одних это слишком сложно, а для других не интересно, потому что философы не имеют единого мнения и постоянно полемизируют, а еще не учат тому, как скорее разбогатеть, или привлечь больше "самок". Но как Homo Sapiens - может быть Человеком Разумным, если он еще не стал Человеком Думающим? Мне очень понравилось то, каким языком написана эта книга. Тарас Лютый выбрал идеальный баланс, прямо и понятно он излагает материал, да еще и в такой форме, что любой желающий может сам поразмыслить над темой и составить свое личное суждение.