Книга 1. Тіні забутих предків. Вибрані твори

До збірки увійшли сім творів класика української літератури, неперевершеного майстра слова Михайла Коцюбинського:

• «Хо», 
• «Дорогою ціною», 
• «Відьма», 
• «Тіні забутих предків», 
• «Нюренберзьке яйце», 
• «Для загального добра», 
• «Коні не винні». 

Невеличкі за обсягом оповіді відтворюють поетичний світ давніх гуцульських традицій, колоритно описують надзвичайну природу Карпат, міфологічне світосприйняття українського народу та органічну єдність з природою. Нікого не залишать байдужим яскраві образи, захопливі сюжети та сильні і нестримні почуття, які створюють особливе емоційне напруження, що надовго залишає винятковий післясмак.

Книга 2. Собор

"Собор" - філософський роман, у якому розглядаються важливі соціальні та національні проблеми з погляду вічних гуманістичних істин, якими мусить керуватися людська цивілізація, щоб не прийти до руйнування і знищення.

Книга 3. Захар Беркут

«Захар Беркут» належить до найвідоміших творів Івана Франка. У цій історичній повісті письменник поєднав свої політичні погляди та поетичну романтику стародавніх героїчних часів на основі історичних фактів, літописів та народних легенд і переказів. Головна ідея повісті – збереження духовної, політичної та економічної свободи громади загалом і кожної людини зокрема.

«Я пишу повість історичну, з XIII віку (напад монголів), – повідомляв письменник у листі, – в котрій стараюсь на підставі актів історичних про давнє громадське життя показати життя самоуправне, безначальне і федеральне наших громад, боротьбу елементу вічево-федерального з деструктивним князівсько-боярським і вкінці з руйнуючою силою монголів. Погляди, котрі висказує тут Захар Беркут, можуть уважатися характеристикою поглядів тогочасного простого народу на князів і їх криваві міжусобиці. Повість надіюсь, збудить живий інтерес і у сучасних людей».

Книга 4. Волинь

Роман-епопея «Волинь» – найвидатніший твір Уласа Самчука, який приніс 32-річному письменнику світову славу. Трилогію переклали польською, хорватською, французькою та іншими мовами. Кандидатуру Уласа Самчука як «найвидатнішого українського прозаїка в діаспорі» було висунуто на здобуття Нобелівської премії з літератури. Письменник ставив собі завдання: «бути літописцем українського простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю», він є автором романів-епопей та повістей про долю українського народу минулого сторіччя. Його називали «українським Гомером ХХ століття».