Книга "Коли смерть дарує життя. Нотатки хірурга-трансплантологіа" Джошуа Д. Мезріч виявиться, на мою думку, доволі специфічною для пересічного читача, дуже цікавою і пізнавальною для того, кого цікавить внутрішній, анатомо-фізіологічний світ людини, та, звісно, для тих, хто має медичну освіту. Акцентуючи увагу на останніх, скажу, що в цьому нотатнику є доволі чіткі описи проведення операцій з видалення та пересадки органів із зазначенням анатомічних зон, судин, фізіологічного стану людини під час хірургічної процедури, її наслідків у вигляді різноманітних ускладнень, розуміння чого вимагає гарної уяви та хоча б мінімальних спеціальних знань. Це забезпечить не бездумне читання, а усвідомлення глибини складності кожного випадку трансплантації, причину наполегливості і стійкої віри хірургів в успіх, незважаючи на численні (повірте, їх описано багато!) невдачі і смерті як реципієнтів, так і донорів. Особисто вдячна автору за подану спочатку історію трансплантології як науки - це дуже пізнавально, але і моторошно, сумно одночасно (хто, як і я, любить тварин більше за людей, зрозуміє)... Автор віддає належне як реципієнтам, так і донорам, присвячуючи кожній категорії окремий розділ і однаково вважаючи їх справжніми героями. Особлива шана, звісно, донорам - мертвим і живим... Якщо говорити про те, який описаний випадок найбільше мене вразив, то і це, однозначно, трансплантація шкіри... Уява про її забір від донорів довго не відпускала. Багато історій про трансплантацію нирок і печінки, що не дарма, адже історичний шлях до успішних операцій включає тисячі невдалих. Прочитавши книгу, вкотре можна переконатися, що, на жаль, сучасному рівню медицини людство завдячує тисячі чиїхось життів. Змусили задуматися випадки пересадки печінки людям з алкоголізмом... Це окрема дилема. P.s.: Окремо дякую видавництву "Bookchef" за можливість читати подібні твори українською (незважаючи на редакційні помилки).

Это захватывающая история трансплантологии, переплетенная с историями отдельных людей и личного опыта Джошуа Мезрича, более 20 лет работающего хирургом-трансплантологом. Она не оставляет равнодушным. От первого успешного применения гемодиализа и до первой пересадки сердца. От первой операции с применением искусственного кровообращения и до начала применения циклоспорина. В книге вы столкнетесь со множеством этических дилемм. Например, стоит ли пересаживать печень алкоголикам? Или когда следует отключать систему жизнеобеспечения больного? Стоит ли пытаться спасти безнадежного больного с помощью рискованной операции? И как хирургу жить дальше после того, как он убил своего пациента? Джошуа Мезрич описывает долгий путь становления трансплантологии сквозь огромное количество неудач, поражений, случайных открытий и гениальных идей, благодаря которым сегодня хирурги запускают и останавливают сердца по несколько раз в день, а один человек, умирая, может спасти несколько жизней и то, что еще 50 лет назад казалось совершенно невозможным, сегодня умещается в один рабочий день хирурга-трансплантолога.