У книзі розповідається про дівчинку Катрусю, яка вперше пішла до дитячого садка, її хвилювання з цього приводу, стосунки з дітьми в садочку, Катрусині мрії та роздуми. Ця історія позиціонується автором як психологічна повість для дошкільнят. Але мені здається, що діти самі мало що зрозуміють з того психологічного підтексту, який намагався дати автор. Їм потрібно пояснювати мотиви тих чи інших вчинків героїв твору. До того ж, на мою думку, дошкільнята не те до нездатні це зрозуміти – їм це навіть непотрібно, це прийде значно пізніше. Тому ця книга більше підійде для дітей молодшого шкільного віку. Також мені не дуже сподобалося, що в основі деяких описаних у книзі ситуацій з життя дошкільників є анекдоти про дітей та їх словотворчість. Наприклад, ситуація з описом серця, коли всі діти казали, що серце буває добрим і таке інше, а один розумничок, сказав, що серце чотирикамерне – це анекдот, але ж аніяк історія для дитячої книги. Так будь-яка мама може написати книгу з тих цікавинок, які трапляються з її дитиною, або з дитячих словесних каламбурів. Виняток – книга К. Чуковського «Від 2 до 5», але ж автор роками збирав цей матеріал, а не просто описав декілька анекдотів про дітей у своїй книзі. У книзі подобаються ілюстрації, вони яскраві й цікаві. У цілому, книга добра, але не з тих, що стають улюбленими і постійно перечитуються.