Так получилось, что в последние месяцы я плотно интересуюсь польской литературой. Благо, на украинский сегодня переводят многих писателей этой страны, поэтому дефицита в книгах нет. Особенно активно, как мне показалось, украинские издательства выпускают книги Анджея Стасюка. Последней прочитанной мною его книгой является «Фадо». И, пока мои впечатления еще свежи, мне хотелось бы поделиться ими с вами. Сложно вот так сразу угадать форму, которую выбрал для очередного своего произведения Стасюк. Возможно, это дорожные заметки или зарисовки. Может быть, это эссе или эпифании. Но здесь не так важна форма, как наполнение. Это книга о дороге и разных странах. Большое внимание автор уделяет Балканам – видно, что эта часть Европы вызывает у него очень теплые чувства. Стоит отметить также то, насколько непривычно и красиво пишет Анджей Стасюк. Благодаря его языку, «Фадо» хочется перечитывать еще и еще, а когда-то, кто знает, возможно, и отправить путешествовать по его следам. Советую данную книгу всем, кто любит красивое чтение.

Прекрасна і ностальгійна збірка під назвою «Фадо» - це вже третя книга поляка Анджея Стасюка, яку я прочитала. Маючи певний досвід з його творчістю, можу зробити висновок, що цей літератор володіє своїм власним стилем, який важко сплутати ще з чимось. Так, його мова красива і сумна. І найбільшою мірою ця риса проступає у книзі «Фадо». Це невеличка, але особисто для мене дуже вартісна збірочка, яку автор написав під враженням від подорожей Східної і Центральною Європою. Він пише настільки майстерно і гарно, що читачеві (ну, принаймні мені) хочеться повторити його маршрут і відчути схожі емоції. Особливу увагу Анджей Стасюк приділяє цікавим і для мене Балканам. Не варто чекати від цієї книги певного сюжету, адже це не оповідання, а скоріше замальовки, есеї, але саме в цьому і полягає основна родзинка збірки. Можу рекомендувати «Фадо» і тим, хто тільки планує знайомитись з творчістю Стасюка, і тим, хто вже читав інші його книги. П’ять балів цілком заслужено. Неймовірна книга, до якої хочеться повернутись.

Мені дуже подобається, як пише один з найвідоміших польських письменників Анджей Стасюк. Є в його книгах, якась незрозуміла прекрасна туга, печаль, що не піддається визначенню, але в яку – хоч на короткий час – хочеться запірнути з головою. Оскільки українською Стасюка активно перекладають, нестачі в його книгах я не відчуваю, хоча й читаю їх дозовано. На цей момент найулюбленішою особисто у мене є збірка під назвою «Фадо», яка містить нариси, такі собі дорожні замальовки про Східну Європу. Особливу увагу автор приділяє Балканам, які мене завжди цікавили. Стасюк пише про них, що хочеться й самій вирушити у мандрівку цими країнами, аби самій відчути (чи принаймні спробувати) те, що відчував і про що писав пан Анджей. «Фадо» - це книга, яку варто смакувати, читати не поспішаючи, щоб не втратити жодного відтінку, жодної ноти, жодного напівтону. Красива, ностальгійна й меланхолійна книга для тих, хто любить споглядальну прозу. Гаряче рекомендую чудову збірку «Фадо» всім! Свій примірник неодмінно буду ще не раз перечитувати.