Кімната для печалі
Бумажная книга | Код товара 689592
Yakaboo 4.8/5
Автор
Андрей Любка
Издательство
Книги - XXI, Meridian Czernowitz
Язык
Украинский
Год издания
2016
Количество страниц
192
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
130х200 мм
Переплет
Твердый

Все о книге Кімната для печалі

«Кімната для печалі» – нова збірка сюжетно не пов’язаних між собою оповідань Андрія Любки, які, однак, можна вважати й романом, якщо прийняти тезу, що головним героєм цього роману є самотність. Покинуті, ревниві, зовсім юні й поглинуті спогадами про вже прожите життя – усі ці люди на межі відчаю знаходять власне місце для плекання туги, кімнату для печалі, захисну мушлю. Знаходять, бо знають: саме самотність – найприродніший стан людини.
Характеристики
Автор
Андрей Любка
Издательство
Книги - XXI, Meridian Czernowitz
Язык
Украинский
Год издания
2016
Количество страниц
192
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
130х200 мм
Переплет
Твердый
Рецензии
  •  
    Кімната для печалі 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Відверто кажучи, я ніколи не проявляла зацікавленість сучасною українською літературою(СУЛ)( а особливо, коли навчалась в школі в одинадцятому класі, коли на справді примушували читати СУЛ). Друг подарував мені книгу Андрія Любки і сказав : " Спробуй, потім ще захочеш прочитати". Так воно і сталося.

    Цей збірник, він самобутній, проте усі історії поєднані однією темою туги.... Справді складно підбирати слова, адже автор змушує читача відчути те, що пережили всі герої. Так і має бути зі справжніми книгами. За це я і ціную "Кімнату для печалі"

    Меланхолійно.
    Самотньо.
    Сумно.
    Дещо трагічно.

    Єдиний мінус, який я зуміла знайти, це те, що прочиталась вона занадто швидко. Її справді мало. Хочеться читати і поринати у тугу ще трішки.

    Дякую автору за такий чудовий збірник, який я точно не відкладатиму десь далеко. Адже перечитувати його буду беззаперечно ще не раз.

    Рекомендую Вам також ознайомитись з творчістю Андрію Любки і не оминати "Кімнату для печалі", якщо Ви цього ще не зробили. Ви точно не пожалкуєте про це!
  •  
    Сум!
    Книга-збірка оповідань Андрія Любки «Кімната для печалі» дивує своєю різноманітністю та специфічністю. Всі історії різні, самобутні, але поєднані сумом та печаллю. Ця книга автора, на відміну від інших його творів, вже зріла та виважена. Герої історій вже дорослі, зрілі та душевно повноцінні люди. Головні герої наповнені сумом, кожний з них має проблеми та втрати, в першу чергу пов’язані з самотністю та різними любовними втратами. В кожному оповіданні свій сюжет. В оповіданнях описані різні вікові групи, починаючи від дітей і завершуючи героями старшого чи пенсійного віку. Серед оповідань є й ті, які розповідають про давні часи, мають історичне наповнення. Автор використовує різні літературні прийоми та звороти. Він часто стрибає в часі перекидаючи героїв скрізь десятиліття. Є й автобіографічні твори, наприклад «Чайки над островом». В ньому Андрій Любка неймовірно щирий, повністю відвертий з читачами та відкриває всі свої творчі слабкості та переживання, пов’язані з письмом. Книга дуже хороша, вимагає часу та переосмислення. Оформлення книги просте, дуже лаконічне і цим самим ідеальне. Рекомендую!
Купить - Кімната для печалі
Кімната для печалі
110 грн
Есть в наличии
 

Рецензии Кімната для печалі

4.8/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Кімната для печалі 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Відверто кажучи, я ніколи не проявляла зацікавленість сучасною українською літературою(СУЛ)( а особливо, коли навчалась в школі в одинадцятому класі, коли на справді примушували читати СУЛ). Друг подарував мені книгу Андрія Любки і сказав : " Спробуй, потім ще захочеш прочитати". Так воно і сталося.

    Цей збірник, він самобутній, проте усі історії поєднані однією темою туги.... Справді складно підбирати слова, адже автор змушує читача відчути те, що пережили всі герої. Так і має бути зі справжніми книгами. За це я і ціную "Кімнату для печалі"

    Меланхолійно.
    Самотньо.
    Сумно.
    Дещо трагічно.

    Єдиний мінус, який я зуміла знайти, це те, що прочиталась вона занадто швидко. Її справді мало. Хочеться читати і поринати у тугу ще трішки.

    Дякую автору за такий чудовий збірник, який я точно не відкладатиму десь далеко. Адже перечитувати його буду беззаперечно ще не раз.

    Рекомендую Вам також ознайомитись з творчістю Андрію Любки і не оминати "Кімнату для печалі", якщо Ви цього ще не зробили. Ви точно не пожалкуєте про це!
  •  
    Сум!
    Книга-збірка оповідань Андрія Любки «Кімната для печалі» дивує своєю різноманітністю та специфічністю. Всі історії різні, самобутні, але поєднані сумом та печаллю. Ця книга автора, на відміну від інших його творів, вже зріла та виважена. Герої історій вже дорослі, зрілі та душевно повноцінні люди. Головні герої наповнені сумом, кожний з них має проблеми та втрати, в першу чергу пов’язані з самотністю та різними любовними втратами. В кожному оповіданні свій сюжет. В оповіданнях описані різні вікові групи, починаючи від дітей і завершуючи героями старшого чи пенсійного віку. Серед оповідань є й ті, які розповідають про давні часи, мають історичне наповнення. Автор використовує різні літературні прийоми та звороти. Він часто стрибає в часі перекидаючи героїв скрізь десятиліття. Є й автобіографічні твори, наприклад «Чайки над островом». В ньому Андрій Любка неймовірно щирий, повністю відвертий з читачами та відкриває всі свої творчі слабкості та переживання, пов’язані з письмом. Книга дуже хороша, вимагає часу та переосмислення. Оформлення книги просте, дуже лаконічне і цим самим ідеальне. Рекомендую!
  •  
    Чудова книга.
    З творчістю Андрія Любки я познайомилася через його збірник оповідань "Спати з жінками", тоді мене вразила мова автора, якою він описує жінку, його емоції та відчуття його героїв. "Невже чоловіки і справді так думають, лишень не кажуть так нам?", - подумала тоді я.
    Наразі в мене у руках опинився інший його збірник, де головною темою є самотність - ще одна тема, яка мене зачіпає. До чого ж гарна видалась книжка. Різноманітність самотностей та почуттів вражає. Тут Вам і екзотична жінка, про яку пам'ятаєш навіть після її уходу, і король, якого має стратити цим самим ранком його син, і шалене, але зле кохання, про яке пам'ятаєш до смерті.
    Я прочитала книгу, сидячи у поїзді, де люди часто бувають самотніми, навіть коли їх хтось чекає чи проводить, але її можна будо розтягнути на одинадцять днів - по одному оповіданню на кожний. І так, і так було б добре.
    Окрема любов до оформлення - мінімалістичне і дуже приємне.
    Рекомендую цю книгу через красиву мову та таку світлу тугу, яка теж має місце у нашому житті.
  •  
    Майстерна коротка проза
    Після прочитання книжки "Кімната для печалі" Андрія Любки найперше захотілося сказати друзям: "Читайте українське! Нашим письменникам є що сказати і вони можуть дивувати." От я раніше вважала, що мені більше до вподоби романи - вони захопливіші та цікавіші. Та за останні півроку вже у цьому не впевнена, бо перечитала чимало короткої прози і відкрила для себе таких майстрів оповідань, як Володимир Короленко, Джон Кольєр, Роальд Дал, Джозеф Конрад, а тепер от і Андрій Любка.
    "Кімната для печалі" мені здалася особливою збіркою, бо вона викликала з пам'яті певні спогади та асоціації, можливо, не завжди приємні, але такі, які вже стали невід'ємною частиною мого життя. І важко виокремити якісь оповідання, бо їм усім віриш, наче реальним історіям людей. Знаю, що події описані у "Королеві рами" дійсно колись відбувалися в Закарпатті, а от "Жінка і сірники" та "Чайки над островом" дуже схожі на автобіографічні твори. Та й решта книги виглядає так само переконливо. Мене, наприклад, просто обурило закінчення оповідання "Коронація". Чому?! Ну, чому не знайшлося іншого методу досягнення поставленої мети? Але відповідь на це питання нам дають життя та історія людства, постійно демонструючи, до чого можуть вдатися ті, кого засліпила жага влади...
    У розповідях Андрія Любки йдеться про різних героїв за різних обставин і за різних часів. Але, на мою думку, є й те, що поєднує всіх цих людей - відчуття втрати. Хтось втратив близьку людину, хтось - важливі стосунки, а дехто втратив те, чого насправді ніколи і не мав... Незважаючи на це, книга читається і сприймається легко та викликає світлі відчуття, схожі на описані письменником у оповіданні "Жінка і сірники":

    "Коли Сімін не з'явилась у жовтні, я ще трохи тужив, але не страждав, часом згадував її, але в такому зовсім меланхолійному дусі. Як світлий і приємний досвід. Як любов, що відбулася поза межами тіла. Мені просто хотілося думати, що десь далеко у неї все гаразд і вона щаслива."

    "Кімната для печалі" виявилася надзвичайно музичною і поетичною. Книга навіть зовнішньо нагадує збірку поезій - трохи меншого формату, із закладкою-лясе, оформлена просто та зі смаком. А як читаєш її під якусь гарну музику, то просто поринаєш у хвилі цього книжково-музичного світу. Лише потрібно "повністю довіритися магії тексту".
    І, мабуть, оповідання Андрія Любки мені сподобалися так ще й тому, що за стилем написання вони чимось нагадали прозу двох улюблених письменників - Харукі Муракамі та Дж. Д. Селінджера. А ще в "Кімнаті для печалі" часто згадуються книги, автори та й сам творчий процес. Таке поєднання не може не сподобатися справжньому книголюбу!
 
Характеристики Кімната для печалі
Автор
Андрей Любка
Издательство
Книги - XXI, Meridian Czernowitz
Язык
Украинский
Год издания
2016
Количество страниц
192
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
130х200 мм
Переплет
Твердый
ISBN
978-617-614-148-8
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Украинская литература
Литература по периодам
Современная литература