Всім нам Редьярд Кіплінг відомий творами для дітей - "Книгою джунглів", "Мауглі" та рядом оповідань. А от через книгу "Кім" кожен може відкрити собі цілком інакшу грань творчості цього неперевершеного письменника - цей твір не для дітей, хоча і головним героєм виступає юний хлопчина-сирота, за походженням британець, однак вихований на вулицях індійських міст - такий собі "мільйонер із нетрів" в ХІХ ст. Він себе і цілком не відділяє від життя індійців і ті його також сприймають як одного із своїх. Ось цей герой і мимоволі потрапляє у хитросплетіння масштабного політичного конфлікту - великого протистояння за Середню Азію, Індію, Тибет, Афганістан між Британією та Росією, відоме як "Велика гра". Основою якої і були шпигунські змагання (окрім збройних конфліктів, торгівельних воєн та колонізації і подорожей мандрівників-картографів). Кім випадково стає шпигуном - британським розвідником! І ця книга цілком не має якоїсь дитячої спрощеності, надуманості, перебільшеного героїзму, лишнього моралізаторства чи повчань. Але що є особливе і напевно найважливіше - перед вами розгорнеться чудесна картина щоденного життя Індії - культури, звичаїв, побуту населення із різних народів, релігій і т.д. Тут є і подорож, і пригоди, і інтриги,...і тонка східна філософія. Одним слово - це просто глибоке занурення в Індію і її інтригуючу історію ХІХ ст. Щодо даного видання - зауваження можу висловити щодо палітурки - хоч воно і барвне, естетичне, але чомусь нав'язує думку, що це книга лише для дітей. Однак зроблена вона надійно. Сам переклад, друк - все на хорошому рівні! Всім раджу купити та прочитати цю цікаву книгу!

Редьярд Кіплінг "Кім" Шпигуни бувають усякі. І хто б міг подумати, що Кіплінг є автором одного із перших шпигунських романів, та ще й головний герой у ньому-хлопчик-підліток на ім"я Кім. Здається, чого аж такого незвичайного можна чекати від подібної книги? Я й не чекала, хіба Індії-невідомої, цікавої, нової, незвичної-такої, з якою я завжди асоціювала чудеса і таємниці. Я отримала усього потрошки. Книга таки дуже цікава, хоч спочатку читалася мені важкувато. Чи то я надто скептично поставилася до неї, чи ж себе уже вважала задорослою для подібного читання, та незабаром таки полонила і зацікавила. Є в ній щось наївно дитяче, але таке, що змушує вірити, а не єхидно посміхатися. І Кім виявився дуже милий, пристосований до життя юнак, який точно не пропаде і в будь-якій ситуації зможе знайти вигоду для себе. Адже він вміє чекати, бути терплячим, наполегливим і, найголовніше, оптимістично налаштованим і добрим. Що ж до шпигунської сторони роману, то вона таки присутня, але якось так мудрьоно написано про розстановку сил на Індостані, що в якийсь момент я перестала намагатися розібратися, хто тут за кого і хто проти кого. Тому деякі нюанси залишилася поза моїм розумінням і в мене не знайшлося бажання їх прояснити.