“Як я ‘му жити на полонині” - гуцульська проза про життя на полонині. У цій книжці авторка вимріює, як буде жити високо в горах на далекій полонині Угорске, вплітаючи у текст спогади зі свого гуцульського дитинства. “Повертаюся на Угорске, полонину, де надумала жити (з тобою). Бо полонина - то я, а я - полонина, що із крові не виймеш.”