Казка про Івасика-телесика відома мені з раннього дитинства. Історія про те, як дід та баба, що не мали дітей, чарівним способом, із звичайного поліна, отримали справжнього живого хлопчика. На велике щастя, хлопчик виявився працьовитим, дуже кмітливим та турботливим про своїх стареньких батьків. Звісно ж, у казках, як і годиться – спокійно не буває, на то, вони й казки. В нашій історії, головним негативним персонажем – виступає змія. Побачивши якось Івасика, вона зажадала з’їсти його. Примітивши як мати кличе свого сина, вона, викувавши у коваля підроблений голос, заманює малого в пастку. Лишивши приготування смачної страви на свою доньку Оленку-зміючку, відьма зникла у своїх справах. Івасик же, будучи хлопчиком кмітливим та хоробрим, зміг перехитрити доньку змії та втекти. Повернувшись додому, відьма побачила, що замість хлопчика, у печі її донька. Вона кинулася в погоню за хлопцем, але, не переживайте за долю Івасика. Адже, це – казка, а, в них, все закінчується добре. Загалом, історія коротка, і, в першу чергу, розрахована на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Вона дуже корисна для дітей саме такого віку тим, що здатна навчити їх не довіряти незнайомцям, а то, й взагалі, не йти з ними на будь-який контакт. В наш час – це дуже доречно і, вкрай необхідно. Ще, казочка про Івасика-телесика, здатна впевнити дітей у своїх силах, показати, що, й вони, можуть багато чого. Якщо не фізичною силою, то, хоча б, хитрістю, кмітливістю та винахідливістю. Окрім того, на прикладі головного героя, казка показує, що потрібно бути працьовитим, відповідальним та турботливим про своїх старих батьків. Чи можливо, дідусів та бабусь, або ж, про менших братиків і сестричок. Коротше кажучи, історія хоч і невеличка за об’ємом, та здатна навчити вашого малюка багатьом корисним речам. А ще, подарувати йому кілька хвилин цікавих відчайдушних пригод, адже, погоня змії за Івасиком, і справді дуже захоплива. Особливо в дитячому віці.

Настоящая, колоритная, украинская сказка, которую я так обожала в детстве и перечитывала десятки аз и все она не наделала, не приелась и теперь. Все начинается с то6о, что дед и баба плачут, что детей у них нет. Дед вырубил для бабы люльку и положил в нее поленце, чтоб она его качала, а наутро поленце превратилось в ребенка, мальчика Ивасика-Телесика. Попросил он деда сделать ему лодочку и весло, чтоб рыбку ловить. Дед сделал и стал мальчик рыбу ловить, а баба ему обед носить и звать: Ивасику, Телесику, приплынь, приплынь до бережку , дам тебе есть и пить. И так звала его мать и он плыл к ней. Послушала это змея и стала звать Телесика, но голос у нее был грубый и он не приплыли. Сковала тогда она у кузнеца тонкий голос, Телесик обознался и приплыл, а она его схватила и унесла к себе, наказав змеючке Оленке запечь его до прихода гостей. Но Ивасик обманул Оленку, запихну в печь и залез на дерево. Пришла змея с гостями и съели Оленку, а как поняли, где Ивасик, стали дерево грызть, да зубы сломали. Выковали себе железные зубы у беспринципного кузнеца, и сгрызли дерево, гусенок вовремя подхватил Ивасика и отнес родителям.