Книга яка розповідає чудові історії про спроможність бути собою, а ще про дружбу, важливість мрії та силу її здійснити. Була під враженням від кожної історії, особливо другої. Книга без віку, її варто читати школярам, але вона буде цікава і зовсім маленьким, а також їх батькам.

Під однією обкладинкою зібрано три нереально проникливі історії. Мені найбільше сподобалася друга, яка називається «Панді й лисенятко». Тут розповідається про дружбу головного героя панденя Пандімуна і лисенятка на ім’я Вогник. Якось Панді дізнався від білої сови, що Вогник занедужав, і вирішив навідатися до свого друга. Тоді Вогник сказав: «Дякую, Панді, що прийшов зігріти мене. У кожного має бути свій Панді». А що було далі розказувати не буду. Скажу лише одне - усі історії дуже життєві, проникливі та повчальні. Читати щось подібне мені іще не доводилося. Було б корисно спочатку читати їх разом із дитиною, а потім обговорювати. Думаю, що «Історії про Пандімуна» скоріше підійдуть для читання діткам шкільного віку. Вони читаються дуже швидко, а запам’ятовуються на довго. Рекомендую.