«Не для світу цього», — можна сказати про мозок людини.

Так, наш складний і багатогранний мозок формувався не для сучасної цифрової епохи зі смартфонами та планшетами. Не для середовища, де вдосталь їжі й мізерні шанси стати обідом хижака. І навіть не для світу, де відчайдушно прагнуть щастя.

Мозок розвивався в умовах, де на першому місці було виживання (який сенс робити людину щасливішою, якщо завтра її з’їсть гепард?). Він винагороджував людину дофаміном за калорійну й солодку їжу, що насичує і рятує від голоду.

Але часи змінилися, а мозок лишився таким самим. І як йому зі старими звичками пристосуватися до сучасних умов? Як протистояти спокусам — фастфуду, безлімітному інтернету й бажанню по 5–7 годин просиджувати в соцмережах? Як уникати стресу й тривожності, якщо на них запрограмований? Про це читайте у книжці «Інстамозок».

Андерс Гансен — шведський психіатр, доктор медицини. Здобув медичний ступінь у Каролінському інституті й диплом МВА у Стокгольмській школі економіки. Написав понад 2000 статей і 6 книжок про здоров’я та мозок.