Ми живемо у дивовижну епоху: ще ніколи знання, зокрема наукові знання, ніколи не були настільки доступні, ніколи перевіряти факти не було так легко, ніколи так багато людей не мали можливості вчитися новому. І попри це людей, які вірять у всесвітню змову, "шапочку з фольги" та інші антинаукові забобони, не стає менше, радше навпаки.

Американські коґнітивісти Стівен Сломен і Філіп Фернбак з перших сторінок переконують, наскільки мало ми знаємо про те, про що, здавалося би, знаємо багато. Абсолютна більшість людей не розуміє механізм дії приладів, якими ми користуємося щодня, навіть такі прості, як зливний бак унітазу. Попри це людство не тільки вижило, а й досягнуло нечуваних успіхів у розумінні й навіть опануванні навколишнього світу. Як так сталося?

Сломен і Фернбак пишуть про те, що усі ми живемо у спільнотах знання, а те, що ми вважаємо "своїми" знаннями, насправді розподілено довкола нас, і ми сягаємо по ці експертні знання, навіть не помічаючи цього і не усвідомлюючи глибини свого невігластва. Високорозвінені суспільства складаються з окремих осіб, які напрочуд мало знають, а своїм розвитком завдячують ефективності обміну знаннями. Автори також пояснюють, чому навіть освіта і вільний доступ до інформації та наукових досягнень не рятує людей від схильності до упереджень, забобонів і помилок, а також розповідають, що з цим робити.

Про авторів:

Стівен Сломен — професор когнітивістики, лінгвістики і психології Університету Браун, головний редактор журналу Cognition.

Філіп Фернбак — когнітивіст, викладач маркетингу Бізнес-школи Лідса Університету Колорадо.

Відгуки

 «Ця книжка провокує, а нам саме й потрібні пояснення наших сучасних бід з точки зору когнітивних помилок, а не з точки зору морального занепаду тих чи тих груп».

—  Financial Times

«Якісно новий путівник у світ людського розуму».

— Psychology Today

«Автори роблять таке потрібне вприскування смиренності: будьте скептичними щодо власних знань і народної мудрості».

— The Economist

В оригінальній анотації рекомендують «фанам Чарлза Дахіґґа, Деніела Канемана і Мічіо Кайку».