Це саме та книга, яку хочеться читати не поспішаючи, насолоджуючись атмосферою, героями та їхніми почуттями. Мені сподобалося, що персонажі тут не виглядають ідеальними. У кожного є свої переживання, страхи і моменти, коли вони не знають, як правильно вчинити. Саме це робить їх живими і справжніми. За героями цікаво спостерігати, тому що їхні стосунки розвиваються поступово — через підтримку, довіру і маленькі моменти, які з часом стають дуже важливими. Особливо мені сподобалася атмосфера книги. У ній є той самий затишок, який хочеться відчувати під час читання романтичних історій: теплі розмови, дружба, смішні моменти і багато емоцій. Книга не тільки про кохання, а й про те, як важливо мати поруч людей, з якими можна бути собою. Романтична лінія вийшла дуже ніжною. Мені сподобалося, що авторка не поспішала з розвитком стосунків і дала героям час пізнати одне одного. Через це їхні почуття здаються більш щирими, а не просто красивою історією з першого погляду. Стиль Ханни Ґрейс легкий і приємний. Книга читається швидко, діалоги живі, а деякі моменти змушують посміхатися. Можливо, сюжет у чомусь передбачуваний, але саме за це я і люблю такі книги — вони дають відчуття комфорту і дозволяють просто відпочити.