Певно, коли Петсон рятував розкішного півня від Густавсона, який націлився на смачненький супчик на вечерю, то не міг уявити наслідки своєї доброти... Юссі направду стає справжньою окрасою садиби дідуньо. Голосним співом він вражає усіх: від курей до господаря, котрі милуються і зачудовано слухають музичні переливи. Та все добре в міру. Важко витримати постійні концерти з ранку до вечора, ще й та сама мелодія за межею гучності. Тож якщо спочатку лише Фіндус через ревнощі присікувався до нового мешканця, то згодом труднощі спільного проживання зрозуміла й решта. План від кмітливого кота не забарився. Постійне зменшення періоду виступів, суворе обмеження таланту зумовлює проблеми для горла виконавця і порушують його психологічний стан. Хто переможе у двобої? Чи стане гість постійним жителем садиби? Як зміниться життя для Фіндуса, Петсона і курей? Відповіді в історії про "півняче кукуріку".

Сюжет книги простий - дідуньо Петсон «рятує» у Густавсона півня, який би мав закінчити свої дні в каструлі, і приносить його до своїх курей, чому ті неймовірно раді. Але не радий Фіндус, бо після Петсона найкращими друзями Фіндуса були кури, а тепер кури не нарадуються на півня, і, крім того, півень виявився такий голосистий, що від його співів нікуди подітися – чутно, де б не був. З півнем намагаються домовитись, виділяючи йому час на співи, - то по п’ять хвилин на годину, то кожні дві години, але це не рятує від галасу. В кінці-кінців Фінсус придумує план – зачитати півневі листа від Пестона (якого сам написав), де півневі дозволяється співати тільки хвилину в день, інакше покарання – катруля. Але для півня хвилина - це дуже мало, він вважає це приниженням і дискримінацією і тому йде геть, чому Фіндус дуже радий. Петсон, здається, теж видихнув з полегшенням, здихавшись півня, і повідомив Фіндуса, що тепер у курей будуть курчата, тому треба бути обережнішим. Така проста і зрозуміла дитині історія. Але сама розповідь була б неповною, якби не розкішні малюнки – власне, книгу купувала в першу чергу через малюнки. Навіть не читаючи книгу кожну сторінку можна розглядати довго і уважно – кожен малюнок деталізований і містить щось смішне, яке при загальному погляді не кидається в очі. Я цього й не бачила – дитина звернула увагу. Призначення книги від 3х до 5 років, але це не так. Для 3х років може бути складнувато, хіба що малюнки дивитися, нам в ні в 3, ні в 4 не пішло (купила майже всю серію). Зараз дитині 6 – прочитали з задоволенням. Та й фантазію добре розвиває – можна самим придумувати різні історії про Петсона і Фіндуса і малювати до них малюнки.

Окунуться в весёлые приключения вместе с Петсоном и Финдусом очень легко, достаточно открыть эту книжку и начать читать. Не любите читать? В компании котёнка Финдуса время пролетает не заметно и вы даже оглянутся не успеете, как дочитаете всю книгу. Не хотите читать? Тогда можно просто рассматривать оригинальные иллюстрации шведского писателя и художника Свена Нурдквиста, который собственно и является автором всей книжной серии о приключениях котёнка Финдуса и его хозяина Петсона. Петсон живёт в своём маленьком домике в деревне, у него сад, огород и два сарая - один для дров, другой для инструментов. А ещё у Петсона есть курятник, где живут десяток кур. Живут они все дружно, не ссорятся и не дерутся, котёнок Финдус очень с ними подружился, а иногда в понарошку играет в "охоту на кур", однако курам такая игра не по душе. Но, однажды всё изменилось. Во дворе появился чужак! Петсон спас его от попадания в суп и пригласил пожить в курятнике. Петух и был тем чужаком, так обрадовался своему вызволению, что дни напролёт распевал своё КУКАРЕКУ! Петсон с Финдусом едва выдерживали этого "голосистого соловья", зато куры остались вполне довольны выступлением певуна.