Сюжет зосереджується на дитинстві та юності Ганнібала Лектера, де травматичні події формують його жорстокість і розуміння світу. Події розгортаються через переживання, спостереження і психологічні реакції героя, а не випадкові збіги. Атмосфера похмура й моторошна - насильство, втрата близьких і ізоляція підсилюють відчуття неминучої трагедії. Персонажі розкриваються через страх, помсту і формування моральних меж у спотвореному світі. Для мене роман цікавий як психологічний трилер про витоки зла, де напруга наростає поступово і веде до логічно обґрунтованого, але моторошного фіналу.

Ця книга - тінь екранізації. Можливо, справа у зависоких очікуваннях, але навіть враховуючи те, що я зазвичай оцінюю книгу і екранізацію окремо, тут просто неможливо втриматись.. Якщо ви дивилися фільми, то в сторону книжок навіть не дивіться, бо дуже сильно розчаруєтесь. Це типова белетристика максимум на один раз (і то цей один раз важкувато дотягнути), якби не прекрасні фільми з Ентоні Гопкінсом та Гаспаром Ульєлем, то історія про Ганнібала ніколи б не стала такою популярною. Присутніх у фільмах деталей та шарму тут ви, на жаль, не знайдете. Мова дуже проста і кострубата, читати через це якось важко і неприємно. І це навіть не тільки про мову, а й про саму структуру роману - вона якась наче уривчаста, і не те, що події перескакують через роки, а у тому, що написано нечитабельно. Жалію, що купила відразу не спробувавши спочатку прочитати 10-20 сторінок у книжковому магазині. Напевно, єдина приємність це обкладинка, вона дійсно прекрасна, і якщо вам не хотітиметься розлучатись із книгою, то принаймні на полиці вона виглядатиме гарно..