Із романом Джонатана Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера» я познайомилася випадково: цю книгу мені подарували батьки напередодні Нового року. Я навіть не очікувала, що вона зможе мене затягнути буквально з перших сторінок. Сюжет розповідає нам про мандри Ламуеля Гуллівера, котрі починаються на кораблі, що відпливає від берегів Англії. Та цей екіпаж під час подорожі потрапляє у морський шторм. На жаль, з усіх пасажирів виживає лише Гуллівер і невдовзі він потрапляє до берегів невідомого берега, який на перший погляд здається абсолютно безлюдним. Однак згодом Лемуель розуміє, що на цьому острові мешкають справжні...ліліпути. Однак це виявляється лише початком неймовірних пригод простого англійця. Книга мені дуже сподобалася, вона читалася в міру швидко та динамічно, завдяки легкій мові автора. На перший погляд книга здається лише простим пригодницьким романом, але якщо вчитатися, то можна помітити чимало сарказму, за допомогою якого Джонатан Свіфт висміює недоліки тогочасного суспільства. Від мене однозначно 5/5. Рекомендую любителям пригодницької літератури із краплею фентезі!