Гудзик - 2. Десять років по тому
Бумажная книга | Код товара 514164
Yakaboo 3.5/5
Автор
Ирэн Роздобудько
Издательство
Нора-Друк
Серия книг
Читацький клуб
Язык
Украинский
Год издания
2015
Количество страниц
320 стр.
Формат
84x108/32 (130x200 мм)
Переплет
Твердый

Все о книге Гудзик - 2. Десять років по тому

В цій книжці - продовження найпопулярнішого роману Ірен Роздобудько «Ґудзик». Колись він втратив все: кохану людину, смак до життя, сенс працювати в країні, що поволі котиться в прірву... Але життя не зупинилося. Улюблені герої знову зібралися разом: Денис, Ліка, Єлизавета Тенецька. Десять років по тому...
Характеристики
Автор
Ирэн Роздобудько
Издательство
Нора-Друк
Серия книг
Читацький клуб
Язык
Украинский
Год издания
2015
Количество страниц
320 стр.
Формат
84x108/32 (130x200 мм)
Переплет
Твердый
Рецензии
  •  
    Сплетіння доль 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Коли було анонсовано продовження відомого роману Ірен Роздобудько «Ґудзик», читацька аудиторія письменниці розділилась на два табори. Одні не розуміли, навіщо чіпати історію, в якій начебто всі крапки над «і» вже розставлено. Інші раділи, що знову зможуть зустрітись з улюбленими героями, і сподівались на щасливе закінчення. Але задоволеними, схоже, залишились і ті, і інші. Як стає зрозуміло з назви «Ґудзик. Десять років по тому», в книзі будуть описуватись події, що стались з героями через десять років після першої книги. І, забігаючи наперед, скажу, що описані в першій частині події перевернули з ніг на голову не одне життя.

    Волею Ірен Роздобудько читач разом з героями подорожуватиме Прибалтикою, Америкою, Шотландією та, звісно ж, Україною. Вплела авторка у свою оповідь і Майдан, і трагічні події на Сході країни. І якщо головного героя тут вдається визначити одразу, то з головною героїнею все не так просто, адже цілих три жінки цього разу претендують на головну роль. Про те, хто стане «нею», ми дізнаємось наприкінці книги і, скоріш за все, не розчаруємось. Хоча повість «Десять років по тому», як і перший «Ґудзик», не стала для мене особливою, я нарешті отримала цілісну історію.
  •  
    Продолжение
    Повесть популярного украинского автора Ирэн Роздобудько «Пуговица» оставила читателя на полдороге, поэтому неудивительно, что многие с воодушевлением восприняли новость о том, что спустя десятилетие выходит вторая часть этого произведения. Я тоже люблю складные и завершенные истории, так что вопрос о том, читать книгу «Пуговица-2. Десять лет спустя» для меня даже не стоял.

    В данном произведении читателя ждут те же герои, что и в первой части дилогии и новые персонажи. Главный герой обеих частей повести «Пуговица» продолжает искать свою любимую жену, которую когда-то потерял из-за того, что она узнала, что когда-то давно у него и ее матери был роман. Причем ни о какой измене речи не шло, ведь девушка тогда была еще маленькой. Скорее ее поразило то, что обе стороны этот фат скрыли. Теперь наш герой, заручившись поддержкой тещи, будет ездить по миру, в надежде отыскать ниточку, которая приведет его к жене. Рекомендую «Пуговицу-2» всем, кто хочет узнать, как же все-таки завершилась эта история.
Купить - Гудзик - 2. Десять років по тому
Гудзик - 2. Десять років по тому
88 грн
Нет в наличии
 
Информация об авторе
Ирэн Роздобудько
Ирэн Роздобудько

Современная украинская писательница, известная как автор увлекательных и чувственных женских романов. Сама писательница может похвастаться достаточно бурной биографией: работала журналистом, диктором на радио, телеграфисткой и даже некоторое время выступала цирке. Все книги Ирэн Роздобудько — это женские романы в хорошем смысле этого слова. Помимо писательской деятельности, она иллюстрирует...

Подробнее

Рецензии Гудзик - 2. Десять років по тому

  •  
    Сплетіння доль 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Коли було анонсовано продовження відомого роману Ірен Роздобудько «Ґудзик», читацька аудиторія письменниці розділилась на два табори. Одні не розуміли, навіщо чіпати історію, в якій начебто всі крапки над «і» вже розставлено. Інші раділи, що знову зможуть зустрітись з улюбленими героями, і сподівались на щасливе закінчення. Але задоволеними, схоже, залишились і ті, і інші. Як стає зрозуміло з назви «Ґудзик. Десять років по тому», в книзі будуть описуватись події, що стались з героями через десять років після першої книги. І, забігаючи наперед, скажу, що описані в першій частині події перевернули з ніг на голову не одне життя.

    Волею Ірен Роздобудько читач разом з героями подорожуватиме Прибалтикою, Америкою, Шотландією та, звісно ж, Україною. Вплела авторка у свою оповідь і Майдан, і трагічні події на Сході країни. І якщо головного героя тут вдається визначити одразу, то з головною героїнею все не так просто, адже цілих три жінки цього разу претендують на головну роль. Про те, хто стане «нею», ми дізнаємось наприкінці книги і, скоріш за все, не розчаруємось. Хоча повість «Десять років по тому», як і перший «Ґудзик», не стала для мене особливою, я нарешті отримала цілісну історію.
  •  
    Продолжение
    Повесть популярного украинского автора Ирэн Роздобудько «Пуговица» оставила читателя на полдороге, поэтому неудивительно, что многие с воодушевлением восприняли новость о том, что спустя десятилетие выходит вторая часть этого произведения. Я тоже люблю складные и завершенные истории, так что вопрос о том, читать книгу «Пуговица-2. Десять лет спустя» для меня даже не стоял.

    В данном произведении читателя ждут те же герои, что и в первой части дилогии и новые персонажи. Главный герой обеих частей повести «Пуговица» продолжает искать свою любимую жену, которую когда-то потерял из-за того, что она узнала, что когда-то давно у него и ее матери был роман. Причем ни о какой измене речи не шло, ведь девушка тогда была еще маленькой. Скорее ее поразило то, что обе стороны этот фат скрыли. Теперь наш герой, заручившись поддержкой тещи, будет ездить по миру, в надежде отыскать ниточку, которая приведет его к жене. Рекомендую «Пуговицу-2» всем, кто хочет узнать, как же все-таки завершилась эта история.
  •  
    Поринь у грусть, жаль, безвихідь та "безнадєгу"...
    Якщо чесно, то не у захваті від того, що почала читати цей роман. Бо якщо вже за щось взявся, хочеться це доробити до кінці. А цей роман йшов через силу. Та ще й "дарував" настрій суцілної "безнадєгі"... Навіть коли траплялося щось "прикольне" по задуму авторки, воно віяло сумом і безвихіддю. Хочется описати словами: "отака їм доля дісталася..." І даже натяку на те, що все, що отримує людина або для чогось потрібно, або вона причетна до цього сама.

    Щось в цій книзі є таке, що не вписується в сьогодення, від чого оповідання здається нафталіновим і нагадує "пробу пера", якоїсь школярки. Всі герої або білі та пухнасті, або неприємні, нерозумні і заважають жити білим та пухнастим, викликаючи у тих лиш праведний осуд і гнів... Вся історія, порівняння, все це начебто висосане з пальця, вже десь було почуте, підслуховано, прожите. Причому давно, в позаминулому десятиріччі... Хоча авторка і описує реалії сьогодення.

    Чого не хватає? Напевне хоча б найменьшого поштовху до того, що не все так ідеально і досконало, або навпаки. Що емоції бувають різні, навіть у "пухнастих і билих". Що ті, які нам здаються з першого погляду "поганими", своїми вчинками також несуть у наше життя дещо дуже важливо. Що вони також нас вчать... У авторки немає цього пошуку взагалі. А може, для такого виду літератури він і не потрібен?

    Також розчаровує і те, що логика та стилістика мислення героїв, незалежно від того чоловік це чи жінка однакова. Це зовсім "грусть-грусть". Розумію, що думають вони як авторка. Розумію, що може багато вимагаю. Але враження такі.
  •  
    Возз'єднання
    Перша частина "Ґудзика" мене особисто дуже зачепила - така тонка, драматична книга про, на перший погляд, звичайних людей. Про те, як раптово повертається до деяких людей минуле, як необдумані вчинки нагадують про себе через багато років...
    Перша книга обірвалася на сумному, але логічному завершенні, тому коли я дізналася, що є продовження, то одразу побігла його купувати. Сюжет доволі цікавий - авторка вигадала прямо таки кримінально-авантюрну пригоду, яку ще й вплела у події Революції Гідності. Ще сподобалось, що з'явився персонаж із першої частини, наче перегукування з минулим сюжетом, коли в житті героя з'являється жінка з минулого. І ця жінка зіграє суттєву роль у повороті подій в другій книзі.
    Обрадувало, що все ж таки Роздобудько завершила другу частину умовним хеппі-ендом, хоча її ідею можна зрозуміти: допоки триває війна на Сході, повного хеппі-енду для українців, в тому числі і для головних героїв бути не може.
    Достойне продовження першої книги, хоча і "чіпляє" не так сильно, як попередня.
  •  
    Гудзик та Гудзик 2
    Читала книги, одна за другой, поэтому просто не могу разделить отзывы.
    Для меня книга должна быть напечатанной. Я должна взять ее в руки, перелистнуть странички. Вдохнуть запах типографии и почувствовать ее душу. Ведь, я уверенна, у каждой книги есть своя неповторимая душа, которую ты можешь почувствовать, только листая ее странички.
    Книги с душой – это точное определение для обеих романов «Гудзик». Если коротко описать их содержание, то они конечно про любовь. Но это не та, слащавая любовь, со страниц женских романов. Это любовь, какого-то высшего уровня. Любовь, которую можно пронести через всю жизнь. Те чувства, которые однажды зародившись в душе человека, остаются там навсегда. Любовь, которая больше дает, чем забирает. Любовь, которая позволяет отпустить человека, ради его счастья, как бы больно не было тебе. Любовь, которая дает силы расти и развиваться, быть лучше, добрее, нежнее, терпимее.

    Это книги про четыре судьбы, которые переплетаются между собой. То, сходясь «в точке не возврата», то превращаясь в параллели. Это странные стечения обстоятельств, встреч, разговоров, каких - то случайных слов или даже мимолетных взглядов, которые меняют жизнь каждого из героев. Эти книги еще раз подтверждают, что среди нас есть люди ангелы, которые даются нам раз в жизни. А мы, порой так заняты своими собственными переживаниями и проблемами, принимаем их как должное или вовсе проходим мимо, не замечая всего того, что они для нас делают. Книги снова и снова возвращают нас к прописным истинам «получив не ценим, потерявши плачем…» и главный герой, тому яркое подтверждение. Но при этом автор ни разу не упрекнула его в собственном эгоизме!

    Напротив, каждая строчка написанная Ирен Роздобудько пронизана теплом, любовью и нежностью к нему. Сколько бы ошибок не сделал главный персонаж романа, скольким людям не причинил боль, вы не сможете чувствовать к нему ненависть, злобу и даже жалость. Это удивительный дар писательницы, даже самые жуткие и ужасные стороны человеческой души, жизненные проблемы, всевозможные ситуации описывать так, что читатель не испытывает никаких негативных чувств.

    Я не стану описывать содержание романов, это можно прочесть в любой аннотации. Я, как всегда, выражаю, только свои личные ощущения, то послевкусие, что остается после прочтения книги лично у меня.

    Почему сразу две части? Потому что я не смогла остановиться на одной, чтобы не узнать «а что дальше?».

    P.S. огромное спасибо Ирен Раздобудько, за подробное описание дислексии, Прочитав которое, я поняла, мы с дочкой нормальные люди, просто мы видим мир иначе! Просто нам не столь важно, что прописные буквы «у», «ч», «б» и «д» отличаются не только произношением, но и хвостиками в разные стороны. Что у прописной буквы "п" на одну палочку меньше, чем у «т». И что людям нельзя говорить, что завтра они сломают ногу, разобьют любимую чашку, а из грузовика, что нас обгонит через пару минут вылетит камешек, который разобьет нам лобовое стекло! Нельзя – потому что тебе обязательно скажут «сглазила» или «накаркала»! Теперь все то, что еще недавно вызывало у окружающих нас людей смех, злость и даже ненависть оказалось, просто «немного другой работой мозга». Если еще кто-то хоть раз назовет нас «ведьмами», только за то, что мы иногда знаем «что будет дальше» - вот честное слово ОБИЖУСЬ!
  •  
    Довгоочікуване продовження
    Дуже зраділа, коли побачила продовження улюбленої книги Ірен Роздобудько "Гудзик". Тому що хотілося якогось щасливого завершення історії. Проте книга не стала улюбленою. Якщо читаючи "Гудзик", я щиро вірила письменниці, то в "Гудзик 2", на жаль, ні. Мені бракувало правдоподібності, реальності життя. Тут події відбуваються не лише в Україні, але в Шотландії, Америці, Прибалтиці. Кількість героїв збільшується, наші герої продовжують пошуки рідної їм людини. Змінюється життя в країні, змінюються люди. Лише не змінюються почуття наших героїв. За минулі роки кожен із них багато пережив, побачив життя в різних його проявах. Ірен Роздобудько гарно розкриває психологію своїх героїв.
    І якщо більшу половину книги мені було досить нудно , то остання третина книги мене приємно вразила. Письменниця вплела в сюжет події Революції Гідності. І це було настільки реально і трагічно, що в кінці книги я ридала. Тільки заради цього цю книгу потрібно прочитати кожному. Читати раджу обов'язково: і тим, хто захоплений творчістю Ірен Роздобудько, і тим, хто ще не знайомий з її творчістю.
 
Характеристики Гудзик - 2. Десять років по тому
Автор
Ирэн Роздобудько
Издательство
Нора-Друк
Серия книг
Читацький клуб
Язык
Украинский
Год издания
2015
Количество страниц
320 стр.
Формат
84x108/32 (130x200 мм)
Переплет
Твердый
Бумага
Книжно-журнальная
Шрифт
1251 Times
ISBN
978-966-8659-48-5, 978-617-688-009-7
Вес
337 гр.
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Украинская литература
Литература по периодам
Современная литература
 

Об авторе Гудзик - 2. Десять років по тому