На жаль, переклад жахливий. Перекладачка - абсолютно не професіоналка, читати просто неможливо. Передайте їй хтось, будь ласка, що власні назви не перекладаються. Вінтерфелл в оригіналі ніяк не може стати Вічнозимом, деривовки і валерійська криця - то взагалі окрема тема. Шкода, що цей косорукий переклад має монополію. Довелося, замовляти книжкову серію в оригіналі, бо читати руснявою - гидко, а українською- просто неможливо, дякуючи цій "чудовій" перекладачці

Важко знайти на землі людей, котрі не чули нічого про серіал «Гра Престолів», а ось відчайдух котрі наважились спробувати прочитати весь цикл книг значно менше. Я дивився серіал знятий по серії книг «Пісня льоду і полум’я» й скажу чесно мені він подобається, і ось вирішив спробувати прочитати хоч одну з книг серії. Перша частина серії це «Гра Престолів», і слід зазначити тим хто дивився серіал, то даю гарантію, що вас здивує переклад пані Тисовської, адже знайомі терміни чи імена персонажів, раптово стануть вам не знайомі, але переклад мені сподобався, він український, якісний. В серіалі найкраще розвивається лінія Джона Сноу і Дийнерис, а ось в книжці найцікавіше слідкувати за Тиріоном і Браном, особливо в історії Брана найбільше таємниць і загадок. Читаючи книжку, я часто думав, шкода що я спочатку дивився серіал, а не читав, а так було б бомбезно. Єдиним недоліком книжки вважаю занадто білий папір на якому надрукований текст, ну і за тонкий він, видно що видавництво на цьому вирішило зекономити. Підсумовуючи скажу, що це середня література, з огляду літератури, але світ який побудував автор досконалий до самих дрібниць.

Первое - этот перевод ужасный! Второе... Сие чтиво вызвало во мне противоречивые впечатления. Но ведь, невозможно пройти мимо того, о чем все говорят? От этого даже грустно делается. Сюжет выстроен очень запутанно, из-за этого хочется знать - что же там дальше? Первую книгу я прочитал запоем, несмотря на то, что некоторые моменты меня смутили. Во второй книге таких "моментов" стало еще больше, мне надоело и я бросил на середине. Это достаточно талантливо, и не попсово выстроенный фэнтези мир, основная часть которого взята из средневековой и древней истории. "Игра престолов" - безусловно анти-романтический цикл по своему настроению. Это художественное произведение по законам Макиавелли (кто-то скажет, что и в жизни все именно так, но на самом деле в жизни присутствует большее разнообразие реальностей). Основные краски в этой книге - это похоть и жажда насилия, ну и любовь к власти. Это мне не понравилось. Понравился Нед Старк, понравился Джон Сноу и Бран. Но от Старка автор избавился быстро. Больше всего мне понравилась история про службу Сноу на границе. Это самая героическая часть. Позже я узнал, что Толкиен, например - это автор "высокого фэнтези", видимо, мне может понравиться только "высокое", Мартин не мой автор.