В усіх книгах, навіть про війну, є світлі моменти. Так чи інакше, але заради світлого стаєш перед головним вибором, і часто за найважчої хвилі життя. Що веде до цього? Хто трапляється на шляху? Про кого думаєш в останню мить? Книга «Готель «Цитадель» про героїв воєнного Львова 100 років тому, коли боротьба за місто між українцями і поляками була вирішальною для світової політики. Істориками вдосталь сказано про спроби єднання УНР і ЗУНР проти впливу Польщі за розпаду Австро-Угорщини, та ледь хто знає про життя львів’ян у той час, про голод і холод міста, його околиць, погромлених воюючими сторонами… Як звикали люди жити без тепла і світла, втративши блага, надані колись австрійцями? Як не боялись прихистити без грошей випадкову людину? Яку любов тоді шукали на тлі руїни й хаосу – ідейно-патріотичну з правдою до кінця, чи все ж таки свою, сердечну і глибшу за гасла політиків? За сотню років відтоді любов не втратила змісту, з безліччю варіацій, від будь-кого, у різних пропорціях вияву чуттєвості – скупо чи надміру, хто з нас яку обирає… Як навчитись дякувати за все в умовах зрад і поразок? Як почути одне одного без люті й ненависті? Автор книги відповідає на питання з рукописів, отриманих у спадок від рідного діда, свідка подій тогочасного Львова. І якщо читачеві шукати життєвої правди, то підстав для переконання у книзі цілком достатньо – сюжети про людей різних верств на кожний випадок життя, щирі, багатогранні, де не лише пам'ять дитинства, любов батьків і взаємне кохання. Є ще й така форма любові, як дружба чоловіків у важкий час, і як би ти не ставився до сантиментів, нелегко востаннє говорити з другом на межі його життя… Головний герой витонченого виховання Леонтій Корсаковський проходить крізь зміст усієї книги червонолійно, пам’ятно, шукає слави, а знаходить любов, просту й заземлену війною, та справжню. Так виростає між каміння квітка ломикамінь у горах, де справжні емоції, як потоки чистої води, здатні ще пробудити найсвітліше. Не розчаровуймось і читаймо.

В усіх книгах, навіть про війну, є світлі моменти. Так чи інакше, але заради світлого стаєш перед головним вибором, і часто за найважчої хвилі життя. Що веде до цього? Хто трапляється на шляху? Про кого думаєш в останню мить? Книга «Готель «Цитадель» про героїв воєнного Львова 100 років тому, коли боротьба за місто між українцями і поляками була вирішальною для світової політики. Істориками вдосталь сказано про спроби єднання УНР і ЗУНР проти впливу Польщі за розпаду Австро-Угорщини, та ледь хто знає про життя львів’ян у той час, про голод і холод міста, його околиць, погромлених воюючими сторонами… Як звикали люди жити без тепла і світла, втративши блага, надані колись австрійцями? Як не боялись прихистити без грошей випадкову людину? Яку любов тоді шукали на тлі руїни й хаосу – ідейно-патріотичну з правдою до кінця, чи все ж таки свою, сердечну і глибшу за гасла політиків? За сотню років відтоді любов не втратила змісту, з безліччю варіацій, від будь-кого, у різних пропорціях вияву чуттєвості – скупо чи надміру, хто з нас яку обирає… Як навчитись дякувати за все в умовах зрад і поразок? Як почути одне одного без люті й ненависті? Автор книги відповідає на питання з рукописів, отриманих у спадок від рідного діда, свідка подій тогочасного Львова. І якщо читачеві шукати життєвої правди, то підстав для переконання у книзі цілком достатньо – сюжети про людей різних верств на кожний випадок життя, щирі, багатогранні, де не лише пам'ять дитинства, любов батьків і взаємне кохання. Є ще й така форма любові, як дружба чоловіків у важкий час, і як би не ставився до сантиментів, нелегко востаннє говорити з другом на межі його життя… Головний герой витонченого виховання Леонтій Корсаковський проходить крізь зміст усієї книги червонолійно, пам’ятно, шукає слави, а знаходить любов, просту й заземлену війною, та справжню. Так виростає між каміння квітка ломикамінь у горах, де справжні емоції, як потоки чистої води, здатні ще пробудити найсвітліше. Не розчаровуймось і читаймо.