Це третій том пригод Гарфілда — гладкого котиська, який страх як любить лазанью і взагалі поїсти та страх як не любить понеділки (тут є окрема історія про це). У цій книжці вмістилося аж вісім коротких оповідок і не в усіх з них Гарфілд центральний персонаж, скажімо, в найпершій з історій наперед виходить песик Оді, який одного разу загубився в лісі, де подружився з хлопчиком і зрештою допоміг знайти хатнього злодія, а в іншій йдеться про премилого котика Нермала, якому Гарфілд дико заздрить і самооцінку якого намагається знизити будь-якою ціною. Інші ж історії здебільшого крутяться навколо обжерливості Гарфілда, його лінощів і злостивості. Кілька історій показують нам Гарфілда та його друзяк в супергеройському антуражі і це, дозвольте зацитувати самого рудого кота "Це найдурніше з того, що я коли-небудь бачив у коміксах!" А ті частини, що про макаронного монстра, то взагалі божевілля якесь. Майте на увазі, я доросла людина, тож, можливо, просто не стягую Гарфілдовий гумор, бо, скажімо, моєму племіннику, якому дев'ять років, комікси про Гарфілда подобаються.

Гарфілд - це знаменитий кіт, що дуже полюбляє піцу і лазанью, спати і нахвалювати себе. Виявилося, що анімовані фільми Гарфілд були зняті набагато пізніше, ніж виходили комікси про цього кота. І сюжети цих фільмів зовсім відрізняються від коміксів. Просто герой коміксів став настільки популярним, аж фільми про нього зняли. До цього третього тому входять чотири комікси під спільною твердою обкладинкою. Пригоди кота у змаганнях з макаронними монстрами, пригоди Оді (цуцика, що живе разом з Гарфілдом і їх хазяїном Джоном), чергове кепкування з сусідського кота Нермала, пригоди хатніх супергероїв (Гарфілд тут Гавфмата), перетворення Гарфілда на пташку. Якість друку коміксу дуже висока. Мультяшні симпатичні герої. Недаремно ці комікси популярні вже багато років. Дуже сподобалось.