Краса потребує жерт. Чи не це ми чуємо з дитинства? Чи не з кожного кутка нам пхають стандарти краси й постійну оцінку: недостатньо молода, недостатньо струнка, недостатньо спортивна, не таке волосся, не таке обличчя... Мало хто не стикався хоч раз з коплексами чи травмами через постійні невимовні стандарти суспільства... й дехто робив щось необдумане в бажанні заробити ту любов оточуючих, хіба ні? Ця книга сама про це таку дівчину. Про Пенні, що настільки хотіла бути ідеальною, заслужити кохання власної матері та приязнь оточуючих, що подумалася на "угоду з дияволом". А саме створити свій власний доріанівський портрет, що старішатиме й змінюватиметься, поки вона залишатиметься молодою і вічно прекрасною. Та чомусь ніхто не попередив про побічні ефекти... Що портрет запечатлить не тільки фізичний, а й психологічний стан на момент позування: голод, тривогу, а може й страх, депресію... І здавалося, цих проблем вже достатньо, щоб змінити власне рішення, як раптом люди з портретів починають гинути... і на Пенні також з'являються страхітливі відмітини, що передбачають скору смерть... Хто вбиває і чому? Невже таки конкурентка не пробачила шантаж? Пенні розпочинає пошуки доказів, щоб прижати ту сучку... та врятувати своє життя. Книга була обрана навмання для читання, і я зовсім не очікувала, що мене так затягне. Дуже актуальні проблеми для підлітків особливо розкриваються в книзі. І хоча мені десь здалося, що "моралі" було забагато і надто в лоб і хеппі енд трішки занадто хеппі, але сам ріст і момент усвідомлення певних речей персонажами був прописаний добре. Особливо, хочу відмітити, що героїня не полюбила себе, бо інші їй сказали, що вона варта любові, а прийшла до цього сама, коли побачила себе, коли прислухалася до власної дитини і коли змінила пріоритети між іншими та собою. Це непопулярна книга, але я вам її рекомендую. Особливо, якщо ви відчуваєте, що теж не вивозите стандарти.