«Махно – українець, який став космополітом, і космополіт, який залишається українцем. Він, мабуть, перший з українських поетів, який узяв на себе відповідальність за втрачений багатокультурний всесвіт України... Багатомовне середовище, з нью-йоркської вершини якого видно цілий світ, полегшило поетові його лінґвістичне вигнання; мало того, урбаністичну розмаїтість Америки, яка нагадує йому про багатомовний усесвіт польсько-єврейських містечок на околицях Австро-Угорської імперії, він уважає своїм власним надбанням. Із часом метод, у який Махно накопичує матеріяли для своїх творів, і самі ті твори розкриють дослідникам ставлення поета до російської літературної спадщини, польських історичних посилань, сучасної американської просодії та української культурної традиції...». (із переднього слова Йоханана Петровського-Штерна до книжки)