Остання книга видатного палестинського інтелектуала Едварда Саїда (1935 – 2003) об’єднує серію лекцій, прочитаних автором у Колумбійському та Кембриджському університетах незадовго до його смерті. У книзі Саїд пов’язує гуманізм із іншими вимірами інтелектуальних починань та визначає публічну роль інтелектуалів- гуманістів у сьогоднішньому контексті після терактів у США 11 вересня 2001 року. Попри критику гуманістичної освіти, автор стверджує, що більш демократична, емансипативна і просвітницька форма гуманізму досі можлива, підкреслюючи визначальну роль філології. Слова є агентами історичних і політичних змін, а читання навчає ставити під сумнів, задавати питання і змінювати навколишній світ. Саїд переконаний, що саме таку демократичну критику і покликана розвивати сучасна гуманістична освіта.

До книжки увійшли наступні есеї: «Сфера гуманізму», «Змінна основа гуманістичного дослідження та практики», «Повернення філології», «Вступ до ‘Мімезису’ Авербаха» та «Публічна роль письменників та інтелектуалів».