Сюжет продовжує історію Денні Торренса з «Сяйва», показуючи його доросле життя і боротьбу з залежністю, а також протистояння таємничій групі, що живиться психічною енергією дітей. Розслідування й конфлікти ведуться через спостереження, інтуїцію та контроль над власними страхами. Атмосфера напружена і похмура, з відчуттям, що минуле не відпускає, а зло чекає на момент слабкості. Персонажі живі й багатошарові, їхні внутрішні боротьби додають історії глибини. Для мене роман цікавий поєднанням психологічного трилера і надприродного детективу - інтрига наростає поступово, а фінал логічний і емоційно насичений.

Ця книга дуже відрізняється від роману "Сяйво", хоча є його продовженням. Історія розповідає вже про доросле життя нашого головного героя Денні Торна. Його життя виявилося дуже складним, а на його долю випало багато випробувань. Чоловік не зміг забути ті події, які з ним сталися в дитинстві. Жахи, які його переслідували тоді не покинули його і в дорослому житті. Можливо саме тому він почав зловживати спиртними напоями та й загалом не зіг влаштувати нормальне життя. Проте чоловік розуміє, що так далі не може тривати та влаштовується на роботу в будинок престарілих. Там він і зміг проявити свої здібності, адже завдяки ним він допомагав літнім людям. Він був поруч з ними в той момент, коли вони відходили у кращий світ, переймав на себе їх страхи та переживання. Його життя ніби налагодилося, він став відчувати спокій. Але так тривало до одного дня. Поки з ним на зв'язок не виходить дівчинка, яка має такий же дар, як і Денні, проте набагато потужніший. Окрім того в книзі з'являються так звані мисливці за енергією, які вбивали дітей з особливими здібностями заради поживи. Саме від них Денні повинен захистити ту дівчинку, яка не розуміє в яку халепу вона потрапила. Мені ця книга дуже сподобалася. Вона динамічна, насичена подіями. Ти починаєш переживати за долі героїв, моментами дізнаєшся дещо шокуючу правду. Однозначно раджу її читати поціновувачам творчості Кінга, хоча й багатьом вона не подобається.

Після прочитання "Сяйва", я покладала великі надії на продовження даної історії. І що можу сказати? Автор мене не розчарував. "Доктор Сон" розповідає нам, як склалося життя хлопчика Денні, після злощасних подів в готелі "Оверлук". В очікуванні чоловіка, що розвив власне сяйво й намагається знищити всі темні сили, я вдвічі більше здивувалася, коли виявилось, що Денні вирішив обрати шлях свого батька. Дитина, яка стільки пережила, через алкоголізм найріднішого, сама почала шукати вихід в пляшці. Все в корні змінюється, коли в житті Денні з'являється дівчинка з дуже потужним сяйвом й мисливці за такими дітьми. Головний герой змушений зустріти власних демонів, аби допомогти дитині. В цій частині Кінг вирішив вже поставити всі крапки над і. Не залишиться більше жодних питань, все дійде до логічного закінчення. В книзі повно моментів, коли автор змушує просто ридати, показуючи всю гниль людської сутності, тим самим нагадуючи, що найбільші демони, перш за все, люди. Але фінал порадував. Я б навіть сказала, що таке закінчення не в стилі Кінга, але безмежно йому вдячна, за саме таку крапку в цій неймовірній історії. Однозначно рекомендую. Ця книга не краща, але й однозначно не гірша за відоме "Сяйво".