Книга Доктор Серафiкус

Домонтович створив паралельний світ тому реальному, що царював на землі в його час. І цей світ відрізнявся від реального тим, що там людина мала змогу проявити своє я, виказати протест самому собі - в літературі! Все те ж саме, як дзеркало, тільки у Домонтовича людина постає як людина а не як механізм! І ця захоплива разюча різниця з літературою соцреалізму просто вражає. В принципі, це його останній роман. Про що ж там мова?
Про відлюдника доктора Серафікуса - Комаху - це прізвище дала йому маленька дівчинка Ірця його єдиний друг, єдина особа жіночої статі не викликаюча у нього відрази. Ірця - якби це було можливо - була б йому за друга, за дитину, за щось більше. Але це просто знайома дівчинка на дитячому майданчику. Є ще Корвин - з яким теж неоднозначні стосунки. Колись це був трикутник, зараз це дивна дружба, ініціатор якої Корвин. Він же знайомить Комаху з жінкою, яка спочатку неприємна йому - завульгарна, зажіноча, просто чужа..потім починає відчувати до неї потяг, але вона вже втомилась від дивних стосунків, які у комахи викликали то відразу, то приступи паніки і огиди, то ніжні платонічні почуття.
Це історія самотності, особливості, індивідуальності і дивини людської натури, яка дуже тонко і психологічно сплетена майстерними художніми образами.

"Доктор Серафікус" належить до так званої інтелектуальної прози. На протязі усього роману практично нічого не відбувається.Автор показує нам декілька епізодів з життя маргінального професора Василя Комахи.Через свою замкнутість і дивакуватість він веде самотній спосіб життя.Коло його спілкувань обмежується маленькою дівчинкою Ірцею та кращим другом Корвиним. Саме Корвин знайомить Комаху з ексцентричною акторкою Вер Ельснер. З нею починаються якісь платонічні стосунки,але не надовго, до того ж за нею упадає Корвин.
Крім любовного трикутника в романі є спогади Серафікуса про "уявні" стосунки з сусідкою і дружбу з Корвиним, що мала гомосексуальні риси. Несприйняття жінок,відраза до інтимної близькості є важливими рисами сутності Комахи. Наукова праця з етнографії в яку так заглиблений Комаха, не має великої цінності, він не здатен творчо переосмислити факти. Постаті недоладного професора Домонтович надає свої риси.
Неординарність головного героя є протестом автора проти масовості,сірості,інтелектуальної вбогості,духовного зубожіння.