Добрі новини з Аральського моря
Бумажная книга | Код товара 925762
Yakaboo 4.6/5
Автор
Ирэна Карпа
Издательство
#книголав
Серия книг
Полиця бестселер
Язык
Украинский
Год издания
2019
Количество страниц
592
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
60х90/16 (~145х215 мм)

Все о книге Добрі новини з Аральського моря

«Із кожним роком видавництво #книголав додає до свого портфелю тільки топових українських авторів. Ірена Карпа – саме та письменниця, яка задає тренди сучасній українській літературі. Ми точно впевнені, що разом створимо продукт, який стане вагомим для більшості читачів та поціновувачів і змінить відношення більшості до сучасної художньої літератури у нашій країні», – розповідає Світлана Павелецька, співзасновниця видавництва #книголав.

«Роман писався три роки, вбираючи в себе реальні історії реальних жінок. Через це в ньому нема ні повністю позитивних, ні повністю негативних героїнь, а є різні психотипи, де кожна читачка знайде себе. Хтось буде бісити, хтось смішити, хтось змусить плакати. Бо в книзі є все: фешн, секс, стиль життя, зрада, втеча, пошук себе, вбивство, інтрига, смак вина і багато-багато Парижа. Хтось їздить на Астон Мартині, а хтось краде монетки, залишені офіціантові на чай. В певний момент долі цих моїх жінок переплітаються, і так — не читайте кінець відразу, щоб не спойлити, хто вбивця. Я люблю їх всіх. У кожній із них є часточка мене. І часточка вас. Тому сміливо пірнайте», – коментує Ірена Карпа, письменниця.

До написання роману Ірену надихнув переїзд до Парижу кілька років тому. В основі сюжету – пригоди чотирьох героїнь, яких об’єднує українське походження і секрети з минулого, а також бажання звільнитися від них і почати нове життя.

Світський партнер видання – JetSetter.ua

Читать полное описание
Свернуть
Характеристики
Автор
Ирэна Карпа
Издательство
#книголав
Серия книг
Полиця бестселер
Язык
Украинский
Год издания
2019
Количество страниц
592
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
60х90/16 (~145х215 мм)
Рецензии
  •  
    Париж - це не тільки мрія, а і ...смерть 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Товста книга. Майже 600 сторінок. Читати в метро не дуже зручно, але взяти на відпочинок – саме то. Характери героїнь досить різні. Історії, в котрі вони попадають – цікаві та неочікувані. Ірена Карпа вписала в книгу і львівську культуру: назви предметів, звернення, кулінарія. Сум за Україною і розуміння, що героїні ніколи не повернуться додому?
    Яка героїня імпонує? Я не визначилась. Мені сподобались окремі історії. Вони прям прописують те життя, котре я бачила поруч. Одна з подружок вийшла за багатія і мала певні наслідки. Хтось зі знайомих відправив дочку вчитись і … дуже боялась наслідків, як в одної з героїнь.
    Богдана, Рита, Маша, Хлоя…
    Ірена Карпа торкнулася в своїй книзі різних тем: імміграція, знаходження себе, оцінка, життя з людиною з інвалідністю, бідність та заможність, відстоювання своїх прав.
    Я ніколи не була у Франції. Я, як більшість жінок, мрію про Париж. Вже читала, що це місто має різне обличчя: пафосне і романтичне, або..жахливе, страшне і дуже жорстке. Я вважаю, що потрібно перевірити . Читаємо книгу і п’ємо каву в затишних кав’ярнях Парижу!
    Книга дорога, але варта уваги. Книга розбита на певні розділи. Можна читати по історіям героїнь.
    Книга оснащена заклидинкою. Дуже приємно і зручно. Цікава обкладинка і непогана якість паперу.
    Читаю пані Ірену в Фб і очікувала цю книгу давно. Не всі книги з доробку І.Карпи мені зайшли. Щось так і недочитані на поличці. Але цю... дочитала до кінця. Зайшло.

    Раджу читати.

  •  
    Good news) 66% пользователей считают этот отзыв полезным
    Ірена Карпа "Добрі новини з Аральського моря". Читаю Карпу з років 17-18 (спочатку - статті, потім - книги), обожнюю більшість її пісень і навіть мріяла - якщо весілля, то під пісні гурту Qarpa!) І нарешті нова книжка - понад 500 сторінок. Чотири героїні (не стала б порівнювати з "Сексом у великому місті", бо вони всі окремо і тільки іноді перетинаються, конкретніше пересікаються вже в другій половині книги), в кожній часом впізнаєш себе. Париж, равлики, шампанське.. червона помада, за яку "прощається все". Чи майже все. Скутер на обкладинці - ще одна моя мрія, і в самій розповіді та "Вєспа" згадується (самі прочитаєте, як). Тут є все. І пошуки себе, і непевна ситуація між двома чоловіками, і пошуки роботи в іншій країні. І моменти життя, які яскравіші та усвідомленіші перед зустріччю з ним... І в кожної свій хеппі-енд). У мене він би був, напевно, зі скутером, весіллям на фестивалі під пісні улюбленого гурту і з дописуванням своєї книги, яку я зможу дописати тільки тоді, коли цей хепі-енд станеться) наче: "Я дуже сильна стану, сама собі лишуся, невже хоч раз дістану того, про що молюсь я?!")... І доросле життя, в якому розумієш, що хеппі-ендів насправді не буває, а є лише щасливі моменти, миті, які треба берегти і цінувати..

    Фінал. Ну, по перше, цікаво, як всі героїні все ж перетинаються. Який тісний світ...
    Є і цікаві роздуми, переживання героїнь - наприклад, те, як одна з них (Маша) розмірковує про те, що є жінки, як тризіркові готелі, в які чоловіки не дуже рвуться повертатися...
    Щодо фіналу - багато очікуваного, до чого автор поступово готує нас протягом книги. Однак є і багато несподіваного. Цікава і сама побудова книги. Заплутатись важко.
    Настроєва книга з роздумами героїнь, вартих уваги. Історія багата на події. І цитати.
    Ще один плюс - є закладинка-гляссе, тож читати зручно)
Купить - Добрі новини з Аральського моря
Добрі новини з Аральського моря

Обычная цена: 300 грн

Особое предложение: 240 грн

Есть в наличии
 
Информация об авторе
Ирэна Карпа
Ирэна Карпа

Королева эпатажа, скандальная украинская писательница, телеведущая и солистка группы «Qarpa» – Ирэна Карпа родилась в Черкассах. Жила в Ивано-Франковске, потом переехала с семьей в Яремчу, где посещала художественную школу по классу «изобразительное искусство». В 1998 году поступила в Киевский Национальный Лингвистический Университет (французский язык) и получила дипл...

Подробнее

Рецензии Добрі новини з Аральського моря

4.6/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Париж - це не тільки мрія, а і ...смерть 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Товста книга. Майже 600 сторінок. Читати в метро не дуже зручно, але взяти на відпочинок – саме то. Характери героїнь досить різні. Історії, в котрі вони попадають – цікаві та неочікувані. Ірена Карпа вписала в книгу і львівську культуру: назви предметів, звернення, кулінарія. Сум за Україною і розуміння, що героїні ніколи не повернуться додому?
    Яка героїня імпонує? Я не визначилась. Мені сподобались окремі історії. Вони прям прописують те життя, котре я бачила поруч. Одна з подружок вийшла за багатія і мала певні наслідки. Хтось зі знайомих відправив дочку вчитись і … дуже боялась наслідків, як в одної з героїнь.
    Богдана, Рита, Маша, Хлоя…
    Ірена Карпа торкнулася в своїй книзі різних тем: імміграція, знаходження себе, оцінка, життя з людиною з інвалідністю, бідність та заможність, відстоювання своїх прав.
    Я ніколи не була у Франції. Я, як більшість жінок, мрію про Париж. Вже читала, що це місто має різне обличчя: пафосне і романтичне, або..жахливе, страшне і дуже жорстке. Я вважаю, що потрібно перевірити . Читаємо книгу і п’ємо каву в затишних кав’ярнях Парижу!
    Книга дорога, але варта уваги. Книга розбита на певні розділи. Можна читати по історіям героїнь.
    Книга оснащена заклидинкою. Дуже приємно і зручно. Цікава обкладинка і непогана якість паперу.
    Читаю пані Ірену в Фб і очікувала цю книгу давно. Не всі книги з доробку І.Карпи мені зайшли. Щось так і недочитані на поличці. Але цю... дочитала до кінця. Зайшло.

    Раджу читати.

  •  
    Good news) 66% пользователей считают этот отзыв полезным
    Ірена Карпа "Добрі новини з Аральського моря". Читаю Карпу з років 17-18 (спочатку - статті, потім - книги), обожнюю більшість її пісень і навіть мріяла - якщо весілля, то під пісні гурту Qarpa!) І нарешті нова книжка - понад 500 сторінок. Чотири героїні (не стала б порівнювати з "Сексом у великому місті", бо вони всі окремо і тільки іноді перетинаються, конкретніше пересікаються вже в другій половині книги), в кожній часом впізнаєш себе. Париж, равлики, шампанське.. червона помада, за яку "прощається все". Чи майже все. Скутер на обкладинці - ще одна моя мрія, і в самій розповіді та "Вєспа" згадується (самі прочитаєте, як). Тут є все. І пошуки себе, і непевна ситуація між двома чоловіками, і пошуки роботи в іншій країні. І моменти життя, які яскравіші та усвідомленіші перед зустріччю з ним... І в кожної свій хеппі-енд). У мене він би був, напевно, зі скутером, весіллям на фестивалі під пісні улюбленого гурту і з дописуванням своєї книги, яку я зможу дописати тільки тоді, коли цей хепі-енд станеться) наче: "Я дуже сильна стану, сама собі лишуся, невже хоч раз дістану того, про що молюсь я?!")... І доросле життя, в якому розумієш, що хеппі-ендів насправді не буває, а є лише щасливі моменти, миті, які треба берегти і цінувати..

    Фінал. Ну, по перше, цікаво, як всі героїні все ж перетинаються. Який тісний світ...
    Є і цікаві роздуми, переживання героїнь - наприклад, те, як одна з них (Маша) розмірковує про те, що є жінки, як тризіркові готелі, в які чоловіки не дуже рвуться повертатися...
    Щодо фіналу - багато очікуваного, до чого автор поступово готує нас протягом книги. Однак є і багато несподіваного. Цікава і сама побудова книги. Заплутатись важко.
    Настроєва книга з роздумами героїнь, вартих уваги. Історія багата на події. І цитати.
    Ще один плюс - є закладинка-гляссе, тож читати зручно)
  •  
    Чи можуть новини ,,з Аральського моря" бути добрими? 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Хотілося б сказати, що ,,Добрі новини з Аральського моря" -- це моє перше знайомство з літературним доробком Ірени Карпи. Але була-таки одна дитяча книга -- ,,День усіх білок", -- а після прочитання обох, якщо б, чисто для експерименту, залишити ім'я автора невідомим, все одно зрозуміється, що вийшли вони з-під пера однієї людини (от що значить авторський стиль!) Хоч про Ірену Карпу чули, мабуть, усі, я, признаюсь, не чула жодної її пісні, не переглянула жодної передачі, і все, що мені відомо про неї, можна вмістити у декілька речень:,,Кажуть, епатажна. Мама двох доньок від іноземця. Мандрівниця, котра відвідала Тибет. Проживає (проживала?) у Парижі."

    До ,,Добрих новин з Аральського моря" бралася, не маючи надочікування від чтива: заінтригувала обкладинка й анотація, а ще хотілося дізнатися, як ото Ірені Карпі вдалося розписатися аж на майже 600 сторінок! Що вона хотіла донести до сучасного українського читача у цій ,,цеглинці"?

    Отож перед нами -- історія чотирьох українок-емігранток, вірніше, чотири майже окремі історії про Машу, Риту, Хлою та Богдану, життєві шляхи задумом письменниці таки перетинаються. Усі жінки -- різні типажі. Є тут і екс-учасниця скандального руху Femen, і нереалізована співачка, і майже ідеальна дружина, і фатальна красуня. Їх об'єднує переїзд до найромантичнішого міста на землі -- Парижу, з метою розпочати життя з чистого аркуша та вділити свої найзаповітніші мрії. Як зазначає авторка, кожна героїня має, більшою чи меншою мірою, реального прототипа, а також, що усі читачки побачать у зображених психотипажах трохи і себе (ну я, взагалі-то, жодну даму, як не крути, так і не змогла хоча б спробувати порівняти з собою) ані на грам)).

    Жанрово, я б хотіла назвати ,,Добрі новини з Аральського моря" емігрантсько-соціальним чик-літом з елементами детективу. Мабуть, жінкам, котрі виїхали з України у пошуках кращої долі, він відгукнеться чимось до болю знайомим, але, щодо мене, роман пройшов повз... Щодо редагування та коректури, то з першої сторінки вирішила не звертати на них уваги, просто читаючи і сприймаючи усе як неповторний стиль епатажної письменниці. Попереджаю: будьте готові до нецензурщини!
  •  
    Бурхливий роман з Парижем 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Ексцентрична і неординарна Карпа й цього разу не зрадила собі - таки змогла вразити публіку виходом своєї нової книжки. По-перше, вразила вона тим, що цей роман довелось чекати аж вісім років - саме така довга перерва була в Ірени в плані написання дорослих книжок. По-друге, вразив обсяг "Добрих новин з Аральського моря": цеглинка на 600 сторінок - це серйозна заявка в сучукрліті, погодьтесь. Ну, і по-третє, звісно, вразив зміст книги.

    "Добрі новини..." - не просто щоденник буднів емігранток в Парижі. Кожна із чотирьох героїнь роману має свою особливу історію, свій бекграунд, свої цінності. За ними цікаво спостерігати, тим більше, що події в книзі розвиваються напрочуд динамічно, сюжети тісно переплітаються, аж поки не складаються в один логічний пазл. Є й детективний елемент, що робить читання ще захопливішим. Написано живою емоційною мовою, яскраво, цілком в стилі авторки, однак у романі вдається чітко простежити, як її письмо стало зрілішим і кращим порівняно із найпершими літературними спробами.

    Завдяки цій книзі багато читачів отримали змогу познайомитись із невідомим Парижем, таким нетуристичним і непопулярним, якого ми не знаємо, та й мало хто знає навіть із тих, хто там бував. Тут власне далися в знаки роки життя Карпи у Франції, тож всі неписані закони поведінки чи то у "вищих" прошарках суспільства, чи то в паризьких нетрях, описані дуже реалістично.

    Загалом книгу можна рекомендувати всім, хто ближче хотів би познайомитись з сучукрлітом і кому не чужі соціальні проблеми українців в нинішніх реаліях.
  •  
    Пригоди українок-емігранток в Парижі 50% пользователей считают этот отзыв полезным
    О-хо-хо, ще цілий місяць чекать, а вже так хочеться прочитати! Люблю та фанатію від Карпи, і думаю, що «Добрі новини з Аральського моря» буде не гірше від минулих її творів. Я, до речі, прочитала усі)
    З того, що мені вже відомо про книгу (начиталась в інтернеті). Роман писався десь три роки, авторку на нього надихнув переїзд на ПМЖ у Францію, куди власне Ірена вийшла заміж.
    Роман вбирає в себе реальні історії реальних жінок. Відповідно, в ньому немає ні повністю позитивних, ні повністю негативних героїнь, а є різні психотипи, серед яких напевно кожна читачка знайде себе. Жінки твору різні: одна відверто дратує своїми діями, інша - захоплює, третя «генерує» сльози на очах…. Емоційність книги зашкалює, тут є все: зрада, фешн, секс, вбивство, смак вина й хруст французької булки (щойно згадала слова однієї відомої пісеньки)…. А ще море-море Парижа. Міста чарівного, вічного, романтичного. Й такого контрастного. Хтось в ньому їздить на дорогому Астон Мартін, а якась жінка краде монетки, перед цим ще кимось залишені як «чайові». Якимось незрозумілим чином долі всіх цих представниць прекрасної статі переплітаються.
    В певному сенсі, як каже сама Карпа, цей роман є втілення «Сексу у великому місті», тільки на французький манер, з нотками української душі. Й не без долі детективу. Та ще й реального життя. Мені особисто такі історії дуже подобаються.
    Але не все так райдужно. Зрозуміло, що Париж - це відразу романтика, Ейфелева вежа, звуки акордеону, кохання…. Та у Карпи він не такий. Автор показує місто очима емігранток, жінок кожна зі своїм брудним минулим, бажаючих стерти з пам’яті «заслуги» минулих літ. Рокерша Хлоя, мажорка Богдана, утриманка Рита… всі вони хочуть почати нове життя. Тому Аральське море у назві книги не є випадковим, воно символічне. Солоне море, яке висохло, з яким сталась екологічна катастрофа…. Чи здатне воно на відродження? Чи здатна душа жінки переродитись, переосмислитись? Час покаже. Але ж хіба не в очікуванні добрих новин із мертвої території й криється секрет людського поступу?!
    Класна книга, сподіваюсь, що після прочитання вона залишиться за враженнями для мене такою ж. Чекаю на видання. І респект Ірені за те, що залишивши Україну, вона не полишила своїх фанатів, та написала ще романчик. ДЯ-КУ-Ю!
  •  
    Що доброго в романі "Добрі новини з Аральського моря"?
    У мене склалися доволі складні стосунки з творчістю письменниці Ірени Карпи. Під час студентських років в Україні я любила експериментувати з сучасною українською літературою, що не завжди закінчувалось добре. Ранні твори Карпи, «Фройд би плакав» та «50 хвилин трави», були для мене немов дешевий алкоголь, після якого наступало важке похмілля, тож більше не хотілося до них повертатися.
    Коли вийшов друком новий роман «Добрі новини з Аральского моря», я довго вагалася, чи варто замовляти цю книгу, пригадуючи минулий експіріенс. Скажу так, маркетологи та анотація зробили свою справу і я все таки прочитала цей роман. Історія чотирьох жінок, що живуть в еміграції та борються за своє місце під небом Парижу. Я сама вже не перший рік живу за кордоном, тож мені стало по-дитячому цікаво й захотілося порівняти власний досвід з героїнями роману.
    Ох, я маю справді купу претензій та запитань до авторки після прочитання. З однієї сторони, книжка написана цікаво, з «карпівським» чорним гумором та відповідною лексикою. Над багатьма моментами в тексті я сміялась, немов той кінь. Бо були справді ситуації, які траплялися і в моєму доволі ординарному житті. Особливо про «патріотичну тусовку» в посольстві, де зустрічаються «українолюби», котрі звичайно ж кохають Неньку на відстані майже в три тисячі кілометрів. Ні, не подумайте, що я не люблю свою країну. Дуже люблю! Але от на тусовки до посольства з вигуками «Прославяємо Україну» більше не ходжу.
    Описуючи життя українок за кордоном, Карпа в той же час дуже мало розповідає про реалії, які чекають на кожного емігранта в будь-якій точці Європи: на якій основі деякі героїні перебувають в цій країні? Як, наприклад, добралася аж до Франції Хлоя, котру після скоєного мали шукати всі служби України? Якось все дуже легко і граючись виходить, не дивлячись на всі обставини.
    До жодної з героїнь роману в мене не виникло якоїсь прив´язоності чи бодай симпатії. Відверто нудний образ Хлої, не дуже естетична Богдана. Більш менш мені зайшов образ Рити, котра не кинула своїх дітей на виховання українською бабусі, працює в хорошій фірмі та отримує достойну зарплатню, але в той же час залишається доволі безхарактерною жінкою на прив´язі у заможного психопата.
    Так, в наш час дуже багато подібних історій та схожих жінок, котрі шукають найлегші шляхи. Але заради Бога, не всі дівчата та жінки з України грають роль давалки. І це не лише моя суб´єктивна думка, мої подруги повністю згодні.
    Анотація обіцяла нам нотки детективу в цій книжці, але очікуваного саспенсу не відбулося.
    На мою думку, письменниця занадто затягнула сюжетну лінію, при цьому вона дуже часто повторювалась в подіях, в описах героїнь і т.д.
    Цей роман немов така собі велика плітка на 600 сторінок, при цьому кінцівка повністю зжована. Знаєте, те відчуття, коли людина довго-довго пише дипломну чи дисертацію, і от сил на фінальну ноту не вистачає і він просто швиденько зливає кінцівку в унітаз.
    Але не дивлячись на доволі критичне ставлення до цього роману, мушу визнати, що Карпа неабияк виросла в порівнянні з ранніми роботами, тому додала ще одну одну зірочку до загальної оцінки. Було весело, часом сумно, але в той же час цей reading на один раз і я більше не буду до нього повертатися.
  •  
    Добрі новини від Карпи
    Це мало би бути під рубрикою "свіжина", бо на цьому тижні я таки дочитала роман Ірени Карпи "Добрі новини з Аральського моря". Чесно кажучи, для мене це був несподіваний вибір. Але прочитавши уривки і познайомившись з Карпою (яка мене просто зачарувала і професіоналізмом, і простотою, і почуттям гумору) я таки вирішила прочитати і навіть (!) підписати книгу у Карпи.

    Коли починаєш читати, тебе одразу захоплює стиль її письма і несе у вир подій далі і далі. Вона починає з чотирьох історій різних жінок: Рити, Хлої, Богдани та Маші, а потім переносить нас на рік назад. Рита - схожа на парижанку жінка з пристойною роботою і двома дітьми, яка нарешті знайшла нормального чоловіка (француза), але постійно згадує свого колишнього страшно багатого абьюзера алкоголіка. Хлоя - колишня рок-музикантка, яка волонтерила на Донбасі і переховувалась по Європі після злочину. Богдана - 19-річна дівчина, яка хоче запалювати життя і страшно боїться нудьги і поїхати назад у свій Дрогобич. Маша - справжня феменка (якщо ви ще пам'ятаєте той рух), яка живе або за рахунок підстаркуватих коханців або за роботу хостес чи чогось такого. Всі їхні шляхи, звісно, так чи інакше перетинаються. Але мені були цікаві не так ці чотири дівчини (Риту я взагалі перегортала іноді, така вона нудна, а її колишній такий гидкий, що аж нудило. Хоча це ж теж так треба постаратись написати, нє?), як інші персонажі, яких вони зустрічали. Ну от наприклад, заробітчанки з досвідом, які розповідають про українську діаспору і як там все заведено. Або арабки-феменістки, які ненавидять французів і капіталістів. Або студент-француз, який думає, що пише геніальний роман і він великий письменник. Здається, що пише Карпа про Париж, але ці образи якісь універсальні і для всього знаходиться: да-да, таке я десь теж чула. Вона не береться писати феміністичний роман, вона пише так, як воно буває.

    Що мені подобається в Карпі, так це те, як вона розповідаючи про Париж, не забуває через спогади героїнь розповісти про "чисто тобі українські реалії". Наприклад, цитата про те, що ти або живеш як тобі хочеться, або так щоб мама і бабуся не засмутилась. Вона часто згадує історії, які вочевидь долітали до неї через новини чи фейсбук. Змінюючи імена або міста, але ми всі розуміємо про кого чи про що вона пише. Ну і, звісно, куди без живої нормальної людської української мови, не вичищеної до блиску. І багато сексу. Може й забагато, але у кожного своя міра.

    Я б не назвала це найкращим романом за останній рік чи декілька років. Ти розумієш, що моралі тут не буде, не буде філософських думок або страшно несподіваного фіналу. Але роман у 586 сторінок манить тебе кожного дня і вечора, поки ти не дочитаєш його до кінця. Як зі шкідливою їжею: будеш їсти цю солону гидоту, поки не доїси. Зате ідеально, коли не хочеш чогось напряжного.
  •  
    Українські парижанки
    Якщо бажаєте зануритися в атмосферу справжньої Франції, емоційного Парижа з його витонченими вуличками і суворими буднями, якщо бажаєте відчути смак життя української жінки за кордоном - то саме час відкрити книгу Ірени Карпи.
    Її головні героїні - українки, які кожна своїм не зовсім легким шляхом попали у романтичне місто Париж. Хтось тікав від свого минулого, хтось навпаки насолоджувався теперішнім. Хтось із них використовував чоловіків по повному, а хтось потерпав від деспоту. Такі різні героїні, такі різні долі, але все-одно пов'язані між собою чарівним містом, у якому кожна шукає щось своє і нове.
    Рита, Хлоя, Богдана і Маша - кожна з них має свою неповторну історію, але чи не кожна з цих історій відгукується з реальними прототипами нашого життя. Ідеальна жінка, що потерпає від токсичних стосунків, нереалізована співачка з порушеною психікою після фронту, колишня учасниця Фемен з бажанням слави, фатальна красуня, якій правила неписані, жіноча дружба, яка буває й щирою, і фальшивою - все це і навіть трішки більше ви можете прочитати у цій товстенькій книжці.
  •  
    Карпа
    Я очень аккуратно отношусь к украинским современным авторам так как несколько раз была огорчена покупками книг, которые закидывала после десятой страницы. Так то я очень долго думала стоит ли покупать данную книгу. Карпа у меня всегда ассоциировалась с её бунтарской музыкой. И честно говоря я никогда не была фанатом её творчества. Но эта книга всё изменила. Сначала я решила прочитать отрывок, и с трудом смогла остановить себя, поняв что я зачитываюсь, я сразу же заказала себе эту книгу даже не глянув дальнейшего описания. Представьте моё радостное удивление когда я открыла посылку и обнаружила там книгу в шесть сотен страниц. Прочитала за неделю, буквально на одном дыхании. Было очень интересно читать истории каждой из героинь, особенно меня смешила Богдана. В общем я была приятно удивлена писательскими способностями Ирэны. Даже подружке скидывала эту книгу. Молодец, так держать. После этой книги я почувствовала будто уже несколько лет жила в Париже, словно он стал для меня обычным городом, но со своей долей обаяния. Спасибо.
  •  
    Побачити Париж і...
    Досить непогана книга авторки, яку я нещодавно відкрив для себе. Це моє перше знайомство з творчістю Ірени Карпи. Чудова історія чотирьох українок, які волею долі чи випадку потрапили в найромантичніше місто Європи - Париж. Кожна з них має різні прагнення: хтось пригод, хтось романтики, хтось свободи, хтось слави, але насправді їх бажання зводяться до звичайних людських бажань, самореалізуватися, знайти своє місце в житті, знайти заняття для душі, зрештою влаштувати особисте життя. Книга "Добрі новини з Аральського моря" це роман сучасного типу, про сучасне життя, і як зауважує авторка про сучасних, і головне реальних жінок, які не змогли самореалізуватися в своїй країні. І це не просто проблема виключно цих персонажів, проблема набагато глибше та серйозніша, таких людей в нашій країні надзвичайно багато, і більшість з них прагне вирушити за кордон та спробувати почати інше життя. Як зустріне їх чужина, як сприйме їх нове суспільство та чи прийме до себе чи відкине, наче чужорідне тіло, питання звичайно відкрите.
 
Характеристики Добрі новини з Аральського моря
Автор
Ирэна Карпа
Издательство
#книголав
Серия книг
Полиця бестселер
Язык
Украинский
Год издания
2019
Количество страниц
592
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
60х90/16 (~145х215 мм)
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
Тираж
3000
ISBN
978-617-7563-86-9
Вес
800 гр.
Тип
Бумажная
 

Об авторе Добрі новини з Аральського моря