Это один из немногих романов, которые я прочитала за один день. Начав читать «До зустрічі з тобою» только вечером, после того, как я перевернула последнюю страницу, смогла вернуться к своим делам. Книга потрясающая. Все-таки Джоджо Мойес является очень талантливым писателем. Она прекрасно описывает чувства, характер героев. Им хочется верить, им сочувствуешь и, конечно же, надеешься на счастливый финал, но не каждая история имеет хэппи энд и это нужно принять. Несмотря на то, что автор решила выпустить еще несколько романов о Луизе Кларк, для меня история, которая описана в этой книге, завершена на все сто процентов, а те книги не могут сравниться с первым произведением по накалу чувств и эмоциональной составляющей. В этом романе поднимается достаточно серьезная тема – эвтаназия. Имеет ли человек право попросить о своей смерти, если он теряет возможность жить полноценной жизнью? Несмотря на то, что история сама по себе достаточно грустная, в ней много светлых моментов. Джоджо Мойес удалось привнести в этот роман даже хорошую дозу юмора и все благодаря неподражаемой Луизе Кларк, которая, как солнышко освящает все вокруг себя, хоть и склонна попадать в самые немыслимые ситуации. Думаю, что для знакомства с творчеством Джоджо Мойес, лучше всего подойдет именно этот роман. Ведь он настолько искренний и яркий, что остается в памяти надолго. Это одна из тех историй, о которой думаешь еще очень долго после прочтения книги.

Роман британської письменниці Джоджо Мойєс "До зустрічі з тобою" вже не один рік посідає вагоме місце серед романів бестселерів. Про його успішність свідчить і той факт, що у 2016 році вийшла однойменна доволі популярна кінострічка. Уперше я дізналася про книгу ще в інституті від подруг, які полюбляють плаксиві романи. Наважилася прочитати трохи згодом, бо упереджено вважала його не вартим уваги. Але насправді "До зустрічі з тобою" мені сподобався. Читала в україномовному перекладі. У сюжет покладено цікаву історію непростого кохання. Через брак коштів звичайна дівчина Лу влаштувалася на роботу в багату сім'ю доглядальницею. І доглядати їй треба симпатичного, але зухвалого і примхливого Вілла - молодого чоловіка, який внаслідок перенесеної травми назавжди прикутий до інвалідного візка. Раніше він жив повноцінним життям, але розуміючи свою теперішню безпомічність і нікчемність, хоче його припинити. Спочатку здається, що головні герої ніколи не знайдуть спільної мови. Вони зовсім різні. Автор книги чудово змалювала їхні характери. Для того, щоб дізнатися яким чином їхні спочатку неприязні стосунки мало-помалу переросли у щире і світле кохання, а також чим воно завершиться, я раджу прочитати цей роман. Здається, що все так просто і передбачувано, але перейнявшись симпатією до пари Лу і Вілла починаєш мимоволі за них хвилюватися, разом із ними сподіватися і надіятися на краще... Адже їхня зустріч змінила їхні життя. Недарма Джоджо Мойєс цим романом вразила серця багатьох читачів із різних куточків планети. Серед цих вражених і я. Тому рекомендую!

Кажуть, що мелодрами та сльозлива література не для чоловіків. Мабуть ця фраза правдива, коли мова йде про низькопробну літературу. У випадку Джоджо Моєс це абсолютно не так. Книга "До зустрічі з тобою" історія Попелюшки з сумним кінцем, і чимось нагадує славнозвісну Love story. Незважаючи на трагічний фінал, книга надзвичайно життєстверджуюча. Якби Вілл Трейнор не зустрів Луїзу, то навряд чи зрозумів би, що справжнє щастя не вимірюється матеріальним еквівалентом. Проста дівчина, яка випромінює життєву енергію зуміла наповнити життя багатія смислом, який він втратив після жахливої ДТП, в якій вижив, але не зберіг здоров'я. Звісно, хотілося б, щоб головні герої жили разом, довго та щасливо, однак життя вносить свої корективи, які ми на жаль не можемо змінити. Книга надзвичайно ніжна та цікава, ти читаєш її наче казку, намагаючись допомогти головним героям та мріючи про щасливий фінал. Обоє головних героїв отримали безцінний досвід, подарували один одному багато митей радості, вони були щасливі, так, недовго, але це щастя було щирим та їхнім, від початку та до фіналу.