Уже не одне століття народна творчість — міфи, легенди та казки — є неодмінним су­пут­­­­ником дитинства.

Кожна нормальна дитина відчуває природний, нехай не завжди свідомий, потяг до вигаданих, чарівних історій, які не мають нічого спільного з реальністю. А крилаті феї, породжені уявою братів Грімм та Ганса Крістіана Андерсена, подарували дитячим серцям більше радості, ніж будь-які людські персонажі.

Та вже сьогодні оті старожитні казки, на яких зросло не одне покоління людей, варто було б да­вати до дитячої бібліотеки з познач­кою “історичні”.

Настав час новітніх “чарівних історій”, у яких ви вже не знайдете ані заяложених джинів, ані гномів, ані фей; не по­бачите ви там і страхітливих пригод, від яких у жилах холоне кров і мета яких — донес­ти до читача певну мораль або по-служити йому засторогою.