Роман “Дикий” від Гільєрмо Арр’яга. Виявився трохи іншим від моїх очікувань. Аж до середини книжки я все ще відчував себе більше “туристом”, який приїхав у Мексику і просто споглядає все навкруги. Спершу абсолютно звичними були персонажі, їх думки і проблеми. Навіть не відразу з'явилося відчуття, що мова йде не про сучасне життя, а реально період, коли відбувався “маленький крок для людини, але величезний стрибок для людства”. Глибока драма головного героя полягає в тому, що все життя його супроводжує смерть, яка постійно вимагає чергову жертву для того, щоб жив сам Хуан Ґільєрмо. Наче вирок: втрачати все в житті, щоб отримати натомість щось інше, як винагороду. Дитячі роки Хуана це безліч цікавих історій про школи, батьків, брата, бабцю та вірних друзів. Якщо так відверто говорити, то й інші історії то теж десь про тих самих персонажів. Але, як я дуже очікував, і коли врешті оселився в книжці, а не просто туристично споглядав збоку, зрозумів, що кожна подія відбувається в середовищі та суспільстві, яке я так хотів пізнати трохи краще. Переміщення дахами будинків, водяні резервуари, атмосферні вулички, місцева їжа та традиційні напої, а ще: корупція та банди, важкі та модні наркотики, золота молодь та боротьба за територію, рішали та впливові політики, релігія та хворі на релігію… це частина тієї атмосферності яку не передати звичайним описом, але якщо занурити в неї героя і наказати йому діяти, то сюжет наповниться цими атмосферними барвами. Все ж, якщо чесно, то сам Хуан, до певного моменту геть не виглядає типовим героєм, майже до свого сімнадцятиріччя він лише оповідач історії інших і взагалі виглядав досить інтелігентним хлопцем з трохи дворовим вихованням (гарно це проявилось коли зваблював сексуальними іграми дівчину в школі). Таких контрастів ще буде багато в романі. Як і сексу. Як і релігійного фанатизму. Як і жаги до життя. Дочитайте до моменту, коли Хуану вже 17 і ви зрозумієте, що перед вами наче геть інший герой, дитячі часи скінчились і тепер реальність підштовхує його до ініціації та переродження в новому житті. Три закони Ньютона стають тими законами, які варто вивчити, прийняти і перекласти на реальне життя, аби врешті вижити. Паралельна історія роману, адже лінії врешті мають зійтися, відбувається в вже в північній Америці, а саме в Канаді. Історія мисливця, який полює на свого вовка чи історія вовка на якого полює мисливець. Бо “щоб уполювати вовка, треба бути вовком”. Але це все рівно вийшла ще одна історія про неймовірну жагу до життя. Роман цікавий. Най вас не лякає кількість сторінок, або постійне згадування смерті чи аж занадто реалістично описані події чи факти, які буває важко сприйняти. Вийшла гарна історія. Гарна мова і гарні сюжетні лінії та прийоми. А “Дикий” він, бо що відчуваєш, коли опиняєшся в одній клітці з тиграми та левами? -> “що ми всі там були тваринами”.

Детство, семья, любовь, риск, насилие и благородство, везение и потери, месть, криминал, и еще много сюрпризов несет в себе сюжет от которого невозможно оторваться. Первые несколько глав читать немного тяжело с эмоциональной точки зрения, герой скорбит об утрате семьи и мечтает о мести. Вроде бы есть что-то общего со "Щеглом" в завязке сюжета, но по настроению - это совершенно другая книга. Если "Щегол" - это такой интеллигентный роман, то в этом романе, как можно догадаться по названию кипят уличные мексиканские страсти. Повествование ведется от первого лица главного героя, в виде его мемуаров. Параллельный сюжет история охотника и зверя, отдает дань Джеку Лондону. Оба сюжета неожиданным образом переплетутся. Роман мне очень понравился. Сложный, остросюжетный, полифонический, полный шикарных афоризмов и моральных дилемм текст без "водички". Все 700 страниц - это концентрат эмоций и смыслов. Пожалуй, это больше хороший "мужской" роман, чем чтиво для широкой аудитории. В нем изрядная доля натурализма и некоторые моменты довольно резкие. Любовная линия представлена жаркими сексуальными сценами, жгучей ревностью и прочими чувствами героя.