День, що навчив мене жити
Бумажная книга | Код товара 916764
Yakaboo 4.6/5
Автор
Лоран Гунель
Издательство
Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Язык
Украинский
Год издания
2019
Год первого издания
2014
Переводчик
Зоя Борисюк
Количество страниц
287
Иллюстрации
Нет иллюстраций

Все о книге День, що навчив мене жити

Від автора бестселера «Бог завжди подорожує інкогніто»!

Хто з нас не чекав того дня, який змінив би наше життя? Сонячний вихідний, сповнений теплих барв і позитивних емоцій. Ми уявляємо приємну прогулянку пірсом, звідусіль чутно сміх і невимушені розмови людей довкола. Аж раптом вас хапає за руку молода циганка… «Я прочитаю твоє майбутнє», - каже вона. Ви посміхаєтеся так, наче почули нісенітницю, але руки не прибираєте. Хай там як, жодне передбачення не зіпсує цього дивовижного недільного дня. Однак пророцтво циганки перевертає ваше життя догори дриґом, бо, можливо, цей день — останній. Та хіба таке можливо?..

Характеристики
Автор
Лоран Гунель
Издательство
Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Язык
Украинский
Год издания
2019
Год первого издания
2014
Переводчик
Зоя Борисюк
Количество страниц
287
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Рецензии
  •  
    Легкое чтиво на один раз 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Популярный в настоящее время французский писатель Лоран Гунель, помимо прочего, известен также как специалист по вопросам личностного роста. Все его книги за внешней оболочкой романтической истории содержат и нотки учебника по мотивации. Грамотный совет психолога, ловко вплетенный в сюжет захватывающей истории, позволит полнее раскрыть замысел автора. И в этом весь Л. Гунель, в этом секрет его успеха как писателя.

    Правда, книга "День, що навчив мене жити" выпадает из общей канвы творчества Гунеля. История, описанная автором, является все же просто "интересной историей". Похождения главных героев, их проблемы, реакции на внешние события, поступки очень уж надуманны и неестественны. А основной трюк с предсказанием цыганки - вообще классический киношный сюжет. Да, именно оттенок дешевой сказки уничтожил всю красоту работы французского писателя.

    Не удалась Л. Гунелю и мотивационная часть своей книги. Линия личностного роста, раскрытая в диалогах Джонатана и его тетки Мардж, сильно уж скатывается в сторону пустого философствования. "Мудрые мысли", которыми делится Мардж, выглядят вычурно и местами странно, с учетом ситуации, в которой оказался главный герой.

    В целом книгу можно рекомендовать к прочтению, тем более, что язык работы прост и доступен, а ее объем осилит любой читатель. Однако, "День, що навчив мене жити" необходимо воспринимать исключительно как легкое чтиво на один раз и не более того.
  •  
    ОДИН ДЕНЬ, ЯКИЙ ЗМІНИВ ПОГЛЯД НА ЖИТТЯ 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Після прочитання «Бог завжди подорожує інкогніто» я без вагань придбала цю нову книгу Лорана Гунеля. І, напевно, найрекордніше швидко її прочитала – за один день.

    Книга таки слабша за попередню, я від неї очікувала більшого, але якщо відкинути всі очікування і порівняння, а розглядати її просто як окрему книгу, то вона таки варта уваги.

    Можливо, я не почерпнула для себе чогось аж такого нового, бо сама живу за цими принципами, які описуються в книзі:
    - щастя всередині
    - зміни себе і зміниться світ навколо тебе
    - роби приємне людям, які тобі близькі, а також тим, які тебе оточують і отримуй від цього щастя
    - все в світі взаємопов'язано

    Але дізналась багато цікавих фактів з філософських розмов головного героя Джонатана і його тітки Марджі.

    Читається дуже легко, сюжет динамічний. Спойлерити не буду.

    Сподобалась паралельна сюжетна лінія з спортсменом, як алегорія відносно головного героя. Також сподобалось, що всі сюжетні лінії, які були розвинуті, так чи інакше взаємопов'язані між собою. Про це також є наукове пояснення в книзі.

    "День, що навчив мене жити" – насправді, дуже мотивуюча і надихаюча книга. Закінчивши її читати в мене з'явився піднесений натхненний настрій. Тому дуже рекомендую! Легке позитивне читання гарантовано!
Купить - День, що навчив мене жити
День, що навчив мене жити
120 грн
Есть в наличии
 

Рецензии День, що навчив мене жити

4.6/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Легкое чтиво на один раз 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Популярный в настоящее время французский писатель Лоран Гунель, помимо прочего, известен также как специалист по вопросам личностного роста. Все его книги за внешней оболочкой романтической истории содержат и нотки учебника по мотивации. Грамотный совет психолога, ловко вплетенный в сюжет захватывающей истории, позволит полнее раскрыть замысел автора. И в этом весь Л. Гунель, в этом секрет его успеха как писателя.

    Правда, книга "День, що навчив мене жити" выпадает из общей канвы творчества Гунеля. История, описанная автором, является все же просто "интересной историей". Похождения главных героев, их проблемы, реакции на внешние события, поступки очень уж надуманны и неестественны. А основной трюк с предсказанием цыганки - вообще классический киношный сюжет. Да, именно оттенок дешевой сказки уничтожил всю красоту работы французского писателя.

    Не удалась Л. Гунелю и мотивационная часть своей книги. Линия личностного роста, раскрытая в диалогах Джонатана и его тетки Мардж, сильно уж скатывается в сторону пустого философствования. "Мудрые мысли", которыми делится Мардж, выглядят вычурно и местами странно, с учетом ситуации, в которой оказался главный герой.

    В целом книгу можно рекомендовать к прочтению, тем более, что язык работы прост и доступен, а ее объем осилит любой читатель. Однако, "День, що навчив мене жити" необходимо воспринимать исключительно как легкое чтиво на один раз и не более того.
  •  
    ОДИН ДЕНЬ, ЯКИЙ ЗМІНИВ ПОГЛЯД НА ЖИТТЯ 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Після прочитання «Бог завжди подорожує інкогніто» я без вагань придбала цю нову книгу Лорана Гунеля. І, напевно, найрекордніше швидко її прочитала – за один день.

    Книга таки слабша за попередню, я від неї очікувала більшого, але якщо відкинути всі очікування і порівняння, а розглядати її просто як окрему книгу, то вона таки варта уваги.

    Можливо, я не почерпнула для себе чогось аж такого нового, бо сама живу за цими принципами, які описуються в книзі:
    - щастя всередині
    - зміни себе і зміниться світ навколо тебе
    - роби приємне людям, які тобі близькі, а також тим, які тебе оточують і отримуй від цього щастя
    - все в світі взаємопов'язано

    Але дізналась багато цікавих фактів з філософських розмов головного героя Джонатана і його тітки Марджі.

    Читається дуже легко, сюжет динамічний. Спойлерити не буду.

    Сподобалась паралельна сюжетна лінія з спортсменом, як алегорія відносно головного героя. Також сподобалось, що всі сюжетні лінії, які були розвинуті, так чи інакше взаємопов'язані між собою. Про це також є наукове пояснення в книзі.

    "День, що навчив мене жити" – насправді, дуже мотивуюча і надихаюча книга. Закінчивши її читати в мене з'явився піднесений натхненний настрій. Тому дуже рекомендую! Легке позитивне читання гарантовано!
  •  
    День, що навчив мене жити
    Що б ви змінили в своєму житті, якби дізнались, що незабаром помрете, і лишилось вам зовсім небагато часу? Поміняли б своє життя кардинально? чи лишили б все так, як є? Цими питаннями задавався і головний герой цієї книги - Джонатан. Життя і так його не дуже балувало, так як бізнес не приносив очікуваного прибутку, друзів багато не мав, з дружиною розлучився через дурне непорозуміння, та й з дочкою мав можливість проводити час лише раз на два тижні. А тут ще й одна циганка напророкувала, а друга - підтвердила, що жити йому лишилось недовго. Тоді Джонатан вирішив зробити перерву в роботі і поїхав до тітки, яка й допомогла йому зрозуміти, що змінити своє ставлення до життя ніколи не пізно. Бо лише через усвідомлення близьких катастроф, можна побачити і відчути, що ж у нашому житті є насправді цінним, а що - другорядним. Перед лицем смерті ми можемо ,,бути самими собою, висловлювати все, що відчуваємо, жити так, як хочемо жити,, .
    Близькість смерті допомогло Джонатану зрозуміти, в чому сенс життя. І щоб змінити щось на планетарному масштабі, потрібно почати з себе, і з часом ця хвиля доброти і любові накриє все людство.
  •  
    Шукай усередині.
    Це друга мною прочитана книга цього автора... Перша "Бог завжди подорожує інкогніто" вразила до глибини душі...
    Ось декілька цитат, якими хочу поділитися:

    - Шукай усередині. А для цього треба узгодити з собою простір і час.. Дати речам можливість виринути. Навчитися розшифровувати послання свого серця і тіла ...
    - Інколи маю враження, що ми любимо не те, що нашіптує наше серце, а те, що нас спонукають любити....
    - Після реалізації одного бажання ми одразу ж починаємо прагнути чогось нового, чого доти в голові не виникало. Зрештою це стає схожим на безкінечний біг за вдоволенням бажань, що змінюють одні одних...... Буддисти добре зрозуміли цей феномен. Вони вважають, що наші бажання є однією з причин наших страждань. Власне, через це вони пропонують позбутися своїх бажань...
    - Якщо ти боротимешся зі своїми бажаннями, це означатиме, що частина тебе чогось та й прагне, а інша частина цьому бажанню протистоїть. Це щось на кшталт внутрішньої війни між тобою і ... тобою.... існує ризик, що з цього нічого не вийде! Власне, саме тому зазнають невдачі ті, що сідають на дієту. Бачиш, коли ти воюєш проти самого себе, одне є цілком певним: один із нас мусить програти!

    Книги однозначно вартує уваги...
  •  
    Уявити себе на місці головного героя
    Це вже друга книга автора, яку я прочитала останнім часом. Першої була "Бог завжди подорожує інкогніто" і я просто полюбила цей роман. Настільки він незвичайний, цікавий і наповнений сенсом.

    "День, що навчив мене жити" мені теж сподобався, хоч і не викликав аж такого захвату. Це легка історія, без якихось там закручених інтриг чи несподіваних сюжетних поворотів. Принаймні, для мене особливих несподіванок не було.

    Також, якщо вже придиратися, то мова цієї книги, стиль написання може здатися якщо не примітивною, то вже точно не надто шедевральною.

    Це легка книга, яку ідеально читати влітку, десь на природі, попиваючи при цьому лимонадик і заїдаючи його морозивом.

    Трішки про сюжет: головний герой - успішний бізнесмен Джонатан. У швидкому темпі власного життя він втратив і своє щастя, і себе самого.

    Аж одного дня, Джонатан зустрічає циганку, яка повідомляє, що він скоро помре. Уявіть себе на його місці (я уявляла). Як зміниться ваше життя? Чи точніше, як ви його зміните?

    Чим завершиться історія, я вам не скажу, але можу сказати в чому мораль. Шукайте щастя в собі, а не зовні!
  •  
    Живете ли вы так, как действительно хотите?
    В аннотации сказано, что главный герой Джонатан сталкивается с цыганкой, которая предрекает ему скорую смерть и таким образом вся его жизнь меняется. Изначально я ожидала, что это будет некая вдохновляющая история, в которой происходит трансформация личности, грядут перемены к лучшему.
    В общем-то книга об этом и повествует. Наблюдаются перемены, Джонатан постепенно меняет свои взгляды на мир, на свою жизнь, на окружающих и собственные предпочтения.
    Интересным персонажем здесь оказалась его тетушка Мардж, она словно мудрец, владеющий тайными знаниями о жизни, просвещала Джонатана. Иногда мне казалось, что Мардж походит на энциклопедию с любопытными фактами, ведь от ее лица рассказывалось множество интересных вещей о рекордах, о животных и т.д.
    Книга во многом отражает состояние рефлексии, погружения в себя, анализ и т.д. Читая, я невольно погружалась в свои мысли и спрашивала себя, что я думаю о той или иной ситуации, явлении? Как могу изменить свою жизнь?
    Однако присутствовали моменты, которые при чтении меня напрягали и я некоторое время не могла понять – какие конкретно?
    В конце концов, дочитав до 170 стр я пришла к выводу: мне мешают параллельные сюжетные линии. Ведь помимо Джонатана, здесь рассказывается о других персонажах, о фотографе Райане, спортсмене Остине…они меня абсолютно не зацепили и не вызвали интереса.
    Я считаю, что эта книга под особенное настроение, философско-созидательное. Финал меня порадовал, он логичен и является верным завершением посыла автора. Возможно позже мне захочется перечитать эту книгу, так как у меня есть чувство, что я взяла от нее далеко не все, что она могла дать.
    Отдельно хочу отметить внешний вид издания. Ну очень симпатичная книга, приятный шрифт, хорошая бумага, удобный формат и оригинальная обложка!
  •  
    Книга-вдохновение
    Я начала свое знакомство с творчеством Лорана Гунеля его известным бестселлером «Бог всегда путешествует инкогнито». Прочитав его, я все еще взволнованна по поводу того, что там прочитала! Поэтому да, я увидела в продаже вторую его книгу - «День, когда я научился жить» и просто не устояла.

    Хотя эта знаменитая книга не может сравниться с известным бестселлером, она также наполнена позитивным импульсом к изменению жизни. Это то, что вы захотите сделать после прочтения. В конце концов, никогда не поздно изменить что-то, чтобы жить счастливой и полноценной жизнью. В страхе смерти Джонатан полон решимости отправиться в долгий путь самопознания, чтобы узнать, что действительно важно для него, и, следовательно, жить. Как он в этом преуспел и что открыл - рассказывается в этой книге, чтение которой не отбирает много времени.

    Мне понравилась история, хотя ей не хватало глубины, непредсказуемости предыдущей книги «Бог всегда путешествует инкогнито». Эта книга была слишком легкой для меня, но это нисколько не умаляет ее ценности.
  •  
    Самомотивація
    Більшість з нас ставиться до різних пророцтв досить скептично, однак коли пророцтво стосується вас особисто, то навіть ваша зневіра в нього змушує вас жити далі зважаючи на слова про майбутнє.
    Багато з нас живе майбутнім, відкладеним життям, життям колись. Єдина сила, яка змушує людину змінити своє життя – це знання кінцевої дати свого шляху. Саме таке знання змінює життя людини, змушує її подивитися на багато речей по-новому, переглянути свої цінності та філософію життя.
    Головний герой книги Джонатан в складну мить свого життя приїжджає до своєї тітки, яка змушує його відійти від технократичного світу та звернути увагу на світ природи, більше гуляти на свіжому повітрі, бачити красу цього світу, який нас оточує.
    Після повернення у мегаполіс друзі вже не впізнають колишнього Джонатана, дехто вважає його «дивакуватим», а Інтернет-суспільство і взагалі – несповна розуму. Однак він на це зневажає, адже усвідомлення того, що мета цього життя не слава, гроші, багатство, а дарування людям Добра, робить його дійсно щасливим.
    Я відношу ці книги до категорії посібників з пошуку себе та свого місця у цьому світі. Комусь вони дійсно допоможуть, а для когось стануть марно витраченим часом.
  •  
    День, который научил меня жить
    Кто-то из вас когда-то задумывался, что будет делать если узнает, что скоро придёт конец его жизни. Чем каждый из нас займётся в первую очередь, что сделает в свои последние дни на этом свете. Я не знаю, чтобы лично я сделала. Сюжет этой книги основывается как раз на этом. Он раскрывает те эмоции, которые ощущает человек которому сказали, что он скоро умрёт. Я решила прочитать эту книгу, так как была огромным фанатом предыдущей работой автора Лоран Гунель. В начале книги главный герой встречает цыганку, которая предсказывает ему скорую гибель. А дальше и начинается самое интересное - так сказать классические этапы горя: отрицание, злость, торг, депрессия принятие. Но только описывается это невероятно потрясающим художественным языком талантливого автора. Данная книга подойдет людям которые желают прочитать довольно интересную книгу, которая легко читается, но с другой стороны и довольно сложную для восприятия. Рекомендую, я прочитала с удовольствием за несколько вечеров, хочу найти для себя ещё несколько книг автора. Спасибо
  •  
    "Осознание смерти присуще жизни"
    Очень страшно представить себя на месте героя, ведь все люди по своей логике не задумываются в суете дней о своей смерти. Смерть кажется чем-то далёким и нескорым. Но вот в один прекрасный день вам сообщают, что вы скоро умрёте.... У человека на этот случай есть несколько путей дальнейшего существования:
    1.Начинаешь жалеть себя
    2.Опускаешь руки и сдаешься
    3.Начинаешь жить на полную катушку!

    И многое зависит от окружения, которые помогают или наоборот отдаляются. Герою очень повезло, ведь мудрость его тётушки во многом ему помогла, способствовала оптимизму, а не пессимизму.

    Как обычно у Лорана Гунеля куча мудростей в книге, можно всю книгу поподчеркивать, разбирая на цитаты.
    "у царстві кретинів королями почуваються ті, що розмовляють мовою ідіотів."
    Именно этим она очень похожа на "Бог всегда путешествует инкогнито", но значительно уступает по развитию и динамики сюжета. Хотя в тоже время автор все равно склоняет чашу весов в свою пользу, ведь банальным его творчество не назовёшь, всегда много тайн открывается, о которых даже и не догадываешься.

    Не стоит откладывать жизнь "на потом", ведь этого "потом" может и не быть... Цените свою жизнь!


  •  
    День, що навчив мене жити
    Не могу сказать, что мне не понравилась эта книга, но и утверждать, что книга хороша не могу(( это было не самое отличное чтение. Сюжет хорош, но написание довольно скудное, и вся история очень даже предсказуема.

    Но что мне действительно очень не понравилось, так это то, что это на самом деле не роман, а плохо замаскированная книга самопомощи. Но с другой стороны это мило, его легко и быстро прочитать, и он не пытается быть больше, чем есть.

    Использование литературы для обмена идеалами - это замечательно, но автор делает это без какой-либо тонкости. Единственная цель тети Марги - быть голосом каждого убеждения в самопомощи, которое хочет сказать автор. Есть страницы за страницами этой тети, которая все говорит, а Джонатан отвечает только на очень общие вещи.

    Я хотела бы, чтобы автор просто написал книгу самопомощи и избавил себя от попыток превратить ее в художественную историю.

    Тем не менее, это было быстрое, легкое чтение, довольно приятное. Книга может поднять настроение, согреть душу и наполнить тем теплым и чувством, которое мы так любим.
    Симпатичная книжечка с известными уроками жизни, чтобы напомнить всем нам, где искать счастье.
  •  
    Так собі
    Не так давно прочитала книгу Лорана Гунеля "Бог завжди подорожує інкогніто", отримала велике задоволення від цієї історії. Тому "День, що навчив мене жити" брала з ентузіазмом. Але вона мене трохи розчарувала.
    Треба почати з того, що автор не тільки письменник, але й спеціаліст із розвитку особистості. Сама книга має за основу психологічні нюанси саморозвитку, але написана в художньому стилі, а не в науково-популярному.
    Тут досить багато цікавих думок, психологічних порад, але більшість із них досить банальні. Починається книга з того, що головному героєві циганка передбачає, що він невдовзі помре. Він вирішує поїхати до тітки, яка(як виявилося) знає певні секрети, як докорінно змінити, покращити життя, і ділиться цими секретами зі своїм племінником.
    Паралельно ми спостерігаємо за злетами у кар'єрі відомого тенісиста, хоча спочатку не дуже зрозуміло до чого тут він. Але його історія виявляється також пов'язана з інсайтами у самовдосконаленні.
    Читати чи ні, вирішувати вам, але, як на мене, книга досить тривіальна.
  •  
    День, когда я научился жить
    Главному герою Джонатану гадалка сообщает о его скорой смерти. После этого он берет отпуск и отправляется за город к своей тете. Там среди природы он предается размышлениям о жизни, старается многое переосмыслить, измениться. В этом Джонатану помогает тетя Марджи, которая рекомендует ему наслаждаться прогулками по лесу, любоваться природой, закатами и рассветами, горами и океаном.
    Всё это благотворно влияет на героя, его мысли меняется, меняется и его отношение к жизни, к себе и своим поступкам. Он старается становиться добрее, не копить обид, терпимее относиться к окружающим. Джонатан освобождается от предрассудков, уже не считает славу и деньги главным в жизни, он становится цельной личностью. Но возвратившись в город он встречает непонимание со стороны бывшей жены, знакомых, друзей.
    В книге много цитат, интересных высказываний, мудрых мыслей. Она учит не бояться быть свободным, ценить свою жизнь и менять её к лучшему. Заставляет о многом задуматься. Это произведение художественное, но в нем много психологии, интересных фактов. Будет интересно широкому кругу читателей. Говорится о важных жизненных ценностях, самопознании, человеческих взаимоотношениях. Написано хорошим языком, много персонажей – каждый со своими проблемами, они узнаваемы. Книга добрая, поучительная.
  •  
    Ціна життя
    Найцінніше, що має людина - це життя. Ця думка лейтмотивом проходить крізь усю книгу Лорана Гунеля. Головний герой книги Джонатан живе життям людини мегаполісу: шаленим, нестримним ритмом, коли основне - це робота, робота і нічого крім роботи, назвати це життям важко, однак по іншому він не вміє.
    Одного разу його життя змінюється раз і назавжди - йому сповіщають дату його смерті. Переосмислювати цю думку Джонатан їде за місто, подалі від гамірного та шаленого ритму. В такі моменти на людину сходить певне просвітлення, і тоді починаєш переосмислювати всі цінності, всі погляди та всі стосунки. Саме так сталося з головним героєм. Такі книги допомагають не робити помилок інших, не повторювати їх, а скориставшись досвідом інших змінити своє життя на краще. Радіти звичайним речам, і в гонитві за кар'єрою та багатством не загубити сенсу життя, адже навколо стільки чудових речей, яких ми не помічаємо за буденними клопотами.
    Це чудова книга для тих, хто прагне працювати над собою та самовдосконалюватися.
  •  
    День, що навчив мене жити
    Лоран Гунель один із найвідоміших письменників Франції. У своїй новій книзі «День, що навчив мене жити» автор розповідає про молодого чоловіка, який дізнається від циганки, що скоро помре. Звичайно ж після таких слів все вжитті міняється. Книга, як і попередні книги автора являється мотиваційною, спрямованою на особисте зростання. Автор приділяє велику увагу психологічним аспектам персонажів, їх внутрішньому стану. Читаючи книгу ти розумієш мотиви вчинків героїв. Під вигаданою історією Гунель викладає власне бачення життя, та того як його потрібно прожити. Основні ідеї, які автор хотів розкрити в своїй книзі можна охарактеризувати декількома реченнями. Це наприклад те, що кожен заслуговує на любов. Люди більш вразливі ніж може здатися на перший погляд. І кожен страждає коли не відчуває до себе любові. Також те, що не потрібно гнатися за якимось неймовірними висотами, щоб бути щасливим потрібно робити те що тобі подобається і не вчиняти того, що суперечить твоїм принципам та моральним засадам. Ідеї викладені автором у книзі не нові і відомі кожному, однак часто ми про ці речі забуваємо. Сюжет книги цікавий, тому книга читається легко. Інтрига тримається до останніх сторінок.
  •  
    День, що навчить цінувати життя
    Прочитавши Лорана Гунеля "Бог подорожує інкогніто" мене довгий час не полишали приємні емоції. Я була під враженням від цієї книги. Ейфорія мене не покидала до останньої прочитаної сторінки. Мені настільки сподобався лаконічний та простий стиль написання автора, що я вирішила з головою поринути у його романи. "День, шо навчив мене жити" стала другою книгою цього автора у моїй бібліотеці. Хочу виділити тут плюси і мінуси. Почнемо з хорошого...
    Плюси:
    1. Захоплююча історія головного героя. Історія цього чоловіка заставляла і сумувати і радіти водночас.
    2. Досить цікаві життєві ситуації і факти. Основне те, що на всі питання були відповіді, що не може не тішити.
    3. Книга - мотиватор. Дуже багато життєвих висказувань, які заряджають енергією та позитивними емоціями.
    4. Якісний український переклад, що дуже мене порадувало. Все змістовно, просто та лаконічно.
    5. Роман наповнений світлом та добром. Не зважаючи на всі складні ситуації та перипетії у житті головного героя, все одно, добро завжди перемагає зло.
    Якщо у "Бог подорожує інкогніто" мінусів я не знайшла для себе, то тут вони явно прослідковуються.
    Мінуси:
    1. Забагато лишніх персонажей, на мою думку. Часто приходилось перечитувати абзац, щоб не заплутатись з героями.
    2. Закінчення було передбачуваним. Могло бути цікавіше і заплутаніше. Можливо, це я просто прискіпливо ставлюсь, згадуючи феєричний фінал попередньої книги.
    Загалом, книгою я задоволена. Раджу до прочитання всім поціновувачам якісної літератури та душевних романів.

  •  
    Как пересмотреть свои взгляды на жизнь
    Люблю книги Лорана Гунеля. Автору удается гармонично совместить художественную литературу и психологию. В итоге читаешь роман, который учит тебя жизни, позволяет взглянуть на привычные вещи с новой стороны. В каждой новой книге Лоран Гунель поднимает важную тему. В книге «Бог завжди подорожує інкогніто» автор рассказывал о том, как можно бороться со своими комплексами, страхами и на примере простых упражнений, которые выполнял главный герой, побороть их.
    Здесь же Лоран Гунель вновь затрагивает важные темы. С одной стороны он наглядно показывает, что страх смерти не должен определять твою жизнь. Все в жизни идет своим ходом. С другой стороны, автор учит ценить каждый день и самое главное – жить не только для себя, но и для других. Герой данного произведения в итоге осознал, что даже незначительные добрые дела, такие как похвала или комплимент, сделанные незнакомому человеку, позволяют почувствовать себя счастливее.
    Книги Лорана Гунеля отлично мотивируют. Многие мысли автора можно разобрать на цитаты, которые позволяют увидеть в жизни главное. Герою пришлось столкнуться с непростой ситуацией, которая в итоге научила его жить, ценить близких и делать добрые дела просто так. Очень вдохновляющая книга. Советую прочитать.
 
Характеристики День, що навчив мене жити
Автор
Лоран Гунель
Издательство
Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Язык
Украинский
Год издания
2019
Год первого издания
2014
Переводчик
Зоя Борисюк
Количество страниц
287
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
125х170 мм
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
Шрифт
FuturaBook
Тираж
6000
ISBN
978-617-12-5090-1
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Литература Франции
Литература по периодам
Современная литература