Минула частина закінчилася на досить цікавому моменті. Нарешті команда Л спіймала Кіру. Вони декілька років свого життя присвятили цьому. Але уже з самого моменту затримання злочинця стало зрозуміло, що щось не так. Хоча якщо для Л після затримання серійного вбивці стало ще більше питань ніж відповідей, то для читача нарешті відкривається увесь задум Лайта. Адже не було зрозуміло, чому він так просто відмовився від записника, попрощався з Руюком. Історія без Бога Смерті, який хрумає яблука стала дуже сумна та похмура. А тут усе почало ставати на місця - записник повернувся господареві, Боги Смерті знову з нами, Лайт отримав назад свої сили і почав втілювати свій задум по покращенню світу в реальність. Це уже сьома частина серії, де по факту ми маємо закільцьований сюжет. І автор, я так розумію, вирішив сколихнути почуття читачів, адже вивів з основного складу головних героїв найхаризматичнішого персонажа. На його місце прийшли два нових досить цікавих герої, але до них ще потрібно звикнути.