Данина Каталонії
Бумажная книга | Код товара 734431
Yakaboo 4.7/5 14 3 3 рецензии
Автор
Джордж Оруэлл
Издательство
Видавництво Жупанського
Серия книг
Майстри світової прози
Язык
Украинский
Год издания
2017
Год первого издания
1938
Переводчик
Ирина Савюк
Количество страниц
240

Все о книге  Данина Каталонії

Предлагаем вашему вниманию книгу Джорджа Оруэлла «Данина Каталонії» на украинском языке от издательства «Видавництво Жупанського»!

О книге:

Джордж Оруэлл получил заслуженную славу после издания культовой антиутопии «1984» и сатирической повести «Скотный двор». В основу этих романов легла драматическая историческая действительность — такая, какой её увидел Оруэлл за несколько лет до написания этих книг.

Гражданская война в Испании 1936-1939 годов вызвала сильный резонанс у стран Европы. Смелые романтики и идеалисты откликнулись на зов о помощи соседей, приняв сторону республиканского правительства против тирании генерала Франко. Среди них был и Джордж Оруэлл, который со временем вкусил всю неоднозначность событий тех лет...

Почему стоит купить книгу «Данина Каталонії» Джорджа Оруэлла?

«Данина Каталонії» — биографическая проза английского писателя о днях, проведенных по одну из сторон баррикад революционной Испании. Это документальная повесть, раскрывающая тяжелые будни революции, о лицемерии и страшной силе пропаганды.

Книга вошла в топовою десятка лучших нон-фикшн книг ХХ века по версии издания «National Review».

Отзывы о книге «Данина Каталонії»:

«Мудрая книга, однажды прочитав которую, вы никогда не забудете».

Chicago Sunday Tribune

«Никто, кроме Джорджа Оруэлла... еще не описывал жестокость и самоуничижение в Испании такими яркими и ужасными».

New York Times

«Одна из самых лучших книг Оруэлла и, вероятно, лучшая книга, написанная о гражданской войне в Испании».

The New Yorker

Читать полное описание
Свернуть
Характеристики
Автор
Джордж Оруэлл
Издательство
Видавництво Жупанського
Серия книг
Майстри світової прози
Язык
Украинский
Год издания
2017
Год первого издания
1938
Переводчик
Ирина Савюк
Количество страниц
240
Рецензии
  • Сергій Одноріг
    3 декабря 2018 г.
    Війна за ідеали?
    Орвелл насамперед відомий, як автор книг "1984" і "Колгосп тварин", в одній з яких він змальовує утопічне тоталітарне суспільство, а в іншій докладно препарує поняття "всі люди рівні", бо як завжди буває, хтось так чи інакше стає "рівнішим".
    "Данина Каталонії" книга цілком біографічна і в ній Орвелл описує свою участь у громадянській війні в Іспанії на стороні республіканців. Там він влився в ряди ополчення лівої антисталіністської Робітничої партії марксистського об'єднання. Не будемо ставити свої оцінки хто правий, а хто ні у цій війні, яка зрештою стала тренуванням Німеччини та СССР перед Другою світовою війною, зосередимось краще на спостереженнях автора. Він не ідеалізував ту сторону яку він підтримував, прямо вказуючи на цілий ряд неприпустимих речей. Цікаво читати деякі його влучні зауваження, такі як про те, що "у опозиційній війні важливими є п'ять речей: дрова, харч, тютюн, свічки, ну і, звичайно, ворог" та про невідворотну недисциплінованість новостворених військ. Цікавою є його думка про те, що коли спостерігаєш за артилерійським вогнем з безпечної відстані, то хочеться щоб ціль була вражена, навіть якщо це твої товариші та обід. Повернувшись з фронту до тилу в Барселону, він зауважив, що в Барселоні цивільне населення фактично втратило інтерес до війни і знову з'явився поділ на багатих і бідних, проти чого зрештою спочатку боролись республіканці. Виразно звучала вимога багатьох цивільних "закінчити цю жахливу війну", також більшість населення була краще поінформована про політичні партійні суперечки, ніж про стан речей на фронті, бо фронт для них був чимось міфічним, десь там, на краю землі, куди вирушають молоді люди, які просто досить часто не повертаються. Так, потрапивши в госпіталь у Таррагоні, що біля моря, він майже з сумом констатував: "Химерно було бачити, що життя на узбережжі плине так само, як і завжди, - працюють дорогі кафе, товсті буржуа купаються в морі і засмагають у шезлонгах, ніби і немає ніякої війни за тисячі кілометрів звідси". Орвелл зауважив, що принаймні у Каталонії та Арагоні є несприйняття церкви, яка розглядалась, "як чистої води оборутка", що зрештою і не дивно, бо хоч іспанці були побожними людьми, але церковні інституції до війни, не так дбали про духовність, як більше слугували допомогою місцевій еліті і владі в утриманні решти населення у покорі. Всього лиш майже двадцять років перед цим з такою самою ситуацією зіткнулась православна церква у Російській імперії, коли її надмірне зрощення з владою, призвело в часи большевістського перевороту до руйнацій церков і вбивств духовенства. Ці приклади яскраво демонструють, що церкві треба якнайдалі триматись від влади. Цікаво, що Орвеллу зовсім не сподобався Храм Святого Сімейства авторства Гауді, який він назвав будівлею сучасною й найогиднішою у всьому світі та пожалкував, що анархісти не підірвали його, коли мали таку нагоду. Оскільки республіканська армія складалась з Народної армії, як більш-менш централізованої структури, та добровольчих об'єднань, то часто через пресу та плітки всі заслуги присвоювали Народній армії, а у невдачах звинувачували добровольців. Орвелл зрозумів, що невдовзі можуть розпочатись репресії, зі сторони республіканської влади, яка почала бачити ворогів не стільки у франкістах, скільки у своїх політичних опонентах. У республіці вирувала політична боротьба щодо якої Орвелл висловився так: "Складно й бридко вникати в подробиці міжпартійного життя, немов пірнаєш у вигрібну яму". Виразно впадало в очі те, що бійці загонів швидкого реагування, які були на голову краще озброєні і обмундировані, ніж вояки на фронті, і те що їх майже напевне використовує влада лише для того, щоб тримати населення в страху. Приведу стосовно цього його влучні слова: "Підозрюю, що такий контраст - прилизана блискуча поліція в тилу й обшарпані брудні солдати на передовій - притаманний усім війнам". Все більш помітним стає "квазі-незалежність" комуністів, які майже "підім'яли" під себе поліцію, створили свої "таємні в'язниці" і стосовно яких міністр внутрішніх справ сказав наступне: "Ми отримуємо допомогу від Росії, а тому змушені дозволяти те, що нам самим не до вподоби". Під кінець свого перебування в Іспанії, коли розпочалися справжні "чистки", як серед його однопартійців, так і іноземців, які добровільно приїхали на допомогу республіці, Орвелл боявся, що його самого можуть заарештувати, хоча, як він написав: "В мені жила оця невиправна англійська віра, що "вони" не можуть ваш заарештувати, якщо ви не порушили закону. Тепер я розумію, що така віра - найнебезпечніше, що може бути під час політичного погрому". Орвеллу, зрештою, вдалось безпечно виїхати з Іспанії, з якої він виніс чітке упередження стосовно комуністів, їх методів, які вони застосовують, для приходу для влади та її утримання, що зрештою вилилось в його ключові романах. А стосовно Іспанії він розумів, що все-таки Франко переможе і візьме владу в свої руки, та вірив в те, що оскільки в іспанців є щедрість та благородство, яких уже не зустрінеш у двадцятому столітті, то це дозволяє сподіватись, що іспанський фашизм матиме відносно терпиму форму, бо мало хто з іспанців може похизуватися надмірною ретельністю та послідовністю, які так необхідні сучасному тоталітарному суспільстві.
  • Ірина Прос
    10 сентября 2018 г.
    Данина Орвеллу
    Книга для мене виявилась дещо складною. Вдалось її осилити лише з другого підходу.

    Прочитавши "По кому подзвін", раптом згадала, що свого часу чекає і "Данина Каталонії", і це було вкрай актуально і цікаво, зважаючи на тему твору Гемінгвея. Друга спроба вже була менш болючою, проте місцями, де йшлося по політичні особливості і перипетії війни я читала на автопілоті. Це все було надто заплутано, особливо гора абревіатур. Взагалі додам, що у книзі лише один розділ, де Орвелл аналізує політичну складову і мотиви воєнних дій. І навіть на початку цієї глави він попереджує і пропонує, якщо комусь нецікаво, гортати далі. Власне на цій главі я й застрягла першого разу. Проте цей розділ цікавий в контексті вітчизняної політичної ситуації. Орвелл описує як вдало маніпулюють фактами високі чини.
    Все інше -- просто чудово. Жива, документальна історія людини, яка з моральних переконань опиняється на чужій війні, де вона можливо й непотрібна, і навіть незначний, та все ж саможертовний вклад автора зрештою виявляється непотрібним країні за яку він приїхав воювати. Книга про ідеалістів, людей, котрі ставили ідею понад усе, проте в силу людської ницості та непостійності розчарувались і навіть поплатитись за свої благородні пориви.
    Великим плюсом є все ж таки те, що книга написана на основі реальних подій і вражень письменника, саме тому вона максимально чесна.
Купить - Данина Каталонії
Данина Каталонії
96 грн
Есть в наличии
 
Информация об авторе
Джордж Оруэлл
Джордж Оруэлл

Современному читателю нужно купить книги Джорджа Оруэлла, потому что описанная в них действительность удивительно напоминает нашу. Тем весомее звучат сделанные автором предостережения. В произведениях Д. Оруэлла отр

Подробнее

Рецензии  Данина Каталонії

4.7/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  • Сергій Одноріг
    3 декабря 2018 г.
    Війна за ідеали?
    Орвелл насамперед відомий, як автор книг "1984" і "Колгосп тварин", в одній з яких він змальовує утопічне тоталітарне суспільство, а в іншій докладно препарує поняття "всі люди рівні", бо як завжди буває, хтось так чи інакше стає "рівнішим".
    "Данина Каталонії" книга цілком біографічна і в ній Орвелл описує свою участь у громадянській війні в Іспанії на стороні республіканців. Там він влився в ряди ополчення лівої антисталіністської Робітничої партії марксистського об'єднання. Не будемо ставити свої оцінки хто правий, а хто ні у цій війні, яка зрештою стала тренуванням Німеччини та СССР перед Другою світовою війною, зосередимось краще на спостереженнях автора. Він не ідеалізував ту сторону яку він підтримував, прямо вказуючи на цілий ряд неприпустимих речей. Цікаво читати деякі його влучні зауваження, такі як про те, що "у опозиційній війні важливими є п'ять речей: дрова, харч, тютюн, свічки, ну і, звичайно, ворог" та про невідворотну недисциплінованість новостворених військ. Цікавою є його думка про те, що коли спостерігаєш за артилерійським вогнем з безпечної відстані, то хочеться щоб ціль була вражена, навіть якщо це твої товариші та обід. Повернувшись з фронту до тилу в Барселону, він зауважив, що в Барселоні цивільне населення фактично втратило інтерес до війни і знову з'явився поділ на багатих і бідних, проти чого зрештою спочатку боролись республіканці. Виразно звучала вимога багатьох цивільних "закінчити цю жахливу війну", також більшість населення була краще поінформована про політичні партійні суперечки, ніж про стан речей на фронті, бо фронт для них був чимось міфічним, десь там, на краю землі, куди вирушають молоді люди, які просто досить часто не повертаються. Так, потрапивши в госпіталь у Таррагоні, що біля моря, він майже з сумом констатував: "Химерно було бачити, що життя на узбережжі плине так само, як і завжди, - працюють дорогі кафе, товсті буржуа купаються в морі і засмагають у шезлонгах, ніби і немає ніякої війни за тисячі кілометрів звідси". Орвелл зауважив, що принаймні у Каталонії та Арагоні є несприйняття церкви, яка розглядалась, "як чистої води оборутка", що зрештою і не дивно, бо хоч іспанці були побожними людьми, але церковні інституції до війни, не так дбали про духовність, як більше слугували допомогою місцевій еліті і владі в утриманні решти населення у покорі. Всього лиш майже двадцять років перед цим з такою самою ситуацією зіткнулась православна церква у Російській імперії, коли її надмірне зрощення з владою, призвело в часи большевістського перевороту до руйнацій церков і вбивств духовенства. Ці приклади яскраво демонструють, що церкві треба якнайдалі триматись від влади. Цікаво, що Орвеллу зовсім не сподобався Храм Святого Сімейства авторства Гауді, який він назвав будівлею сучасною й найогиднішою у всьому світі та пожалкував, що анархісти не підірвали його, коли мали таку нагоду. Оскільки республіканська армія складалась з Народної армії, як більш-менш централізованої структури, та добровольчих об'єднань, то часто через пресу та плітки всі заслуги присвоювали Народній армії, а у невдачах звинувачували добровольців. Орвелл зрозумів, що невдовзі можуть розпочатись репресії, зі сторони республіканської влади, яка почала бачити ворогів не стільки у франкістах, скільки у своїх політичних опонентах. У республіці вирувала політична боротьба щодо якої Орвелл висловився так: "Складно й бридко вникати в подробиці міжпартійного життя, немов пірнаєш у вигрібну яму". Виразно впадало в очі те, що бійці загонів швидкого реагування, які були на голову краще озброєні і обмундировані, ніж вояки на фронті, і те що їх майже напевне використовує влада лише для того, щоб тримати населення в страху. Приведу стосовно цього його влучні слова: "Підозрюю, що такий контраст - прилизана блискуча поліція в тилу й обшарпані брудні солдати на передовій - притаманний усім війнам". Все більш помітним стає "квазі-незалежність" комуністів, які майже "підім'яли" під себе поліцію, створили свої "таємні в'язниці" і стосовно яких міністр внутрішніх справ сказав наступне: "Ми отримуємо допомогу від Росії, а тому змушені дозволяти те, що нам самим не до вподоби". Під кінець свого перебування в Іспанії, коли розпочалися справжні "чистки", як серед його однопартійців, так і іноземців, які добровільно приїхали на допомогу республіці, Орвелл боявся, що його самого можуть заарештувати, хоча, як він написав: "В мені жила оця невиправна англійська віра, що "вони" не можуть ваш заарештувати, якщо ви не порушили закону. Тепер я розумію, що така віра - найнебезпечніше, що може бути під час політичного погрому". Орвеллу, зрештою, вдалось безпечно виїхати з Іспанії, з якої він виніс чітке упередження стосовно комуністів, їх методів, які вони застосовують, для приходу для влади та її утримання, що зрештою вилилось в його ключові романах. А стосовно Іспанії він розумів, що все-таки Франко переможе і візьме владу в свої руки, та вірив в те, що оскільки в іспанців є щедрість та благородство, яких уже не зустрінеш у двадцятому столітті, то це дозволяє сподіватись, що іспанський фашизм матиме відносно терпиму форму, бо мало хто з іспанців може похизуватися надмірною ретельністю та послідовністю, які так необхідні сучасному тоталітарному суспільстві.
  • Ірина Прос
    10 сентября 2018 г.
    Данина Орвеллу
    Книга для мене виявилась дещо складною. Вдалось її осилити лише з другого підходу.

    Прочитавши "По кому подзвін", раптом згадала, що свого часу чекає і "Данина Каталонії", і це було вкрай актуально і цікаво, зважаючи на тему твору Гемінгвея. Друга спроба вже була менш болючою, проте місцями, де йшлося по політичні особливості і перипетії війни я читала на автопілоті. Це все було надто заплутано, особливо гора абревіатур. Взагалі додам, що у книзі лише один розділ, де Орвелл аналізує політичну складову і мотиви воєнних дій. І навіть на початку цієї глави він попереджує і пропонує, якщо комусь нецікаво, гортати далі. Власне на цій главі я й застрягла першого разу. Проте цей розділ цікавий в контексті вітчизняної політичної ситуації. Орвелл описує як вдало маніпулюють фактами високі чини.
    Все інше -- просто чудово. Жива, документальна історія людини, яка з моральних переконань опиняється на чужій війні, де вона можливо й непотрібна, і навіть незначний, та все ж саможертовний вклад автора зрештою виявляється непотрібним країні за яку він приїхав воювати. Книга про ідеалістів, людей, котрі ставили ідею понад усе, проте в силу людської ницості та непостійності розчарувались і навіть поплатитись за свої благородні пориви.
    Великим плюсом є все ж таки те, що книга написана на основі реальних подій і вражень письменника, саме тому вона максимально чесна.
  • Едуард
    22 марта 2018 г.
    Ідеаліст Орвелл у період громадянської війни в Іспанії
    Так як я просто обожнюю творчісь Д. Орвелла, то пройти повз цю книгу я просто не зусів. Вона стала четвертою книгою Орвелла, яку я приютив у своїй мінібібліотеці протягом 2017 року. Книга розповідає про період перебування Орвелла в Іспанії з 1935 по 1937 роки. Туди він приїхав журналістом для написання статей але одразу ж вступив до лав ополчення, так як вважав, що то було єдине правильне рішення. Далі, на сторінках книги, Орвелл, з властивою йому глибиною і проникливістю, описує іспанські міста, які йому тоді довелося відвідати, детально описує іспанців, їхні думки, погляди, розмірковування, настрої, якими було пронизане все повітря. Також описує період перебування на фронті, свої думки та почуття будучи за крок від смерті. Також, саме у цей період, він замислюється над проблематикою соціалістичного руху у світових межах, про ту шкоду і лицемірство радянського союзу, на яку він здатен, про підміну понять кінцевої мети самої війни. Ось так, з одного боку, в цій книзі (напевно, єдиному такому детальному описові подій в Іспанії того часу) з певним філософським нахилом, Орвелл розповідає про політичні події в Іспанії та Європі, а з іншого боку- детально описує все, що йому доводиться побачити на власні очі, а саме: сміття, бруд, воші, голод, розмальовані політичними гаслами стіни, анархія та переслідування. Книга надзвичайно цікава, напружена, читається за кілька днів, і буде цікавою дуже широкому колу читачів.
 

Характеристики  Данина Каталонії

Автор
Джордж Оруэлл
Издательство
Видавництво Жупанського
Серия книг
Майстри світової прози
Язык
Украинский
Год издания
2017
Год первого издания
1938
Переводчик
Ирина Савюк
Количество страниц
240
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
130х205мм
Переплет
Твердый
ISBN
978-966-2355-76-5
Вес
250 гр.
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Литература Англии, Австралии и Новой Зеландии
Литература по периодам
Литература XX в.
 
Об авторе  Данина Каталонії
Статьи о книге  Данина Каталонії
Для разогрева: 50 новинок марта от украинских издательств
Первый месяц весны - и все просыпается. Украинские издательства также, и не зря, совсем скоро Книжный Арсенал, время презентаций, встреч и разговоров о литературе. А пока держите для разогрева первые новинки весны. Праздник только начинается!
Самые популярные книги Форума издателей 2017. Часть вторая
Во вторую подборку топов Форума издателей этого года попали издательства: Комора, Фонтан сказок, Легенда, А-ба-ба-га-ла-ма-га, Учебная книга - Богдан, Фолио, Издательство Жупанского и АССА. Читать: