Ця невеличка книга в чудовому виданні ВСЛ виявилась справжньою знахідкою. Прекрасний переклад передає всі особливості цього неймовірно проникливого твору. "Чи вмієш ти свистати, Юганно?" - це пісня, яку наспівує один із мешканців дому для літніх людей. Пісня, яка нагадує йому про минуле, про стосунки, про кохання і про особливу людину. Він залишився сам один. Це книга про старість, немічність і смерть. А ще ця книга про добро, щиру дитячу безпосередність і турботу, яку лише діти можуть виявити до людей літнього віку. Про те, як дітям потрібні всі родичі - навіть бабусі й дідусі для їх повноцінного розвитку. Книга написана від особи дитини, тому вона теж є такою особливою і буде легше сприйматись дітьми, які зможуть її зрозуміти. Ульф Старк пише просто, але дуже глибоко, зачіпаючи важливі теми, граючи на струнах душі. Він - особливий письменник, який говорить просто про складне. Хоча звісно певні теми батьком варто буде обговорити з дітьми особисто. Після прочитання книги я плакала як дитина. Однозначно рекомендую всім для прочитання.

Важко однозначно висловитися щодо цієї книги. По-перше, вона розкриває дійсно важливі для розвитку дитини теми: необхідність щирих стосунків у родині, повага до старших, важливість створення позитивної атмосфери в сім'ї, повага до особистості дитини тощо. По-друге, книга розкриває нелегкі теми: смерть, відсутність близької людини, тривала туга за нею. І завдяки таким книжкам і можна пояснити дитині такі непрості життєві теми. Однак, з іншого боку, такі теми дуже важко сприймаються маленькими дітьми (дошкільниками і молодшими школярами), тому книга, на мій погляд, із самого початку орієнтована на більш дорослих читачів. І якщо питання смерті людини, яка прожила довге життя, ще можна пояснити й обговорювати з малими дітьми, то питання ненародженої дитини - дуже тяжке і незрозуміле для малечі. Я погоджуюся, що автор майстерно і захопливо висвітлив цю тему у своєму другому творі "Моя сестра - ангел", але дитина повинна мати певний рівень розвитку свідомості, аби зрозуміти цей твір. Тому цю книгу прочитала лише я, а моя дитина (зараз 7 років), будучи поглиненою у світ чарівних казок, почитає її, мабуть, роки через 3-4.

Донедавна ім’я та прізвище Ульфа Старка для нас були трошки знайомими, але доволі абстрактними і туманними. Але тепер, після прочитання цієї книги, знаменитий дитячий письменник відкрив для нас цілий світ, за що ми йому дуже вдячні... Талановито, непідробно, щиро, зворушливо, оригінально – не вистачить епітетів для визначення манери письма автора. Треба тільки читати, занурюючись у подароване нам знов дитинство... В книзі ми маємо дві повісті, перша з яких – „Чи вмієш ти свистати, Юганно?” – просто перевернула весь наш світ. Історія дружби хлопчика і старенького самотнього дідуся настільки правдива, що віриш кожному слову. В цій дитячій повісті, на мій подив, немає ідеальних героїв – і діти, і дорослі зображені без прикрас. Вони саме такі, як є – кожен зі своїми недоліками, які коли й смішать, а коли й дивують. Але в цій повісті є те, чого настільки бракує всім нам у нашому буденному житті. Це милосердя... Виявляється, так легко зробити когось щасливим! Прикрасити чиєсь життя, наповнити його смислом – наскільки це важливо... Людина, яка дарує щастя, й сама стає щасливішою. Друга повість – „Моя сестра – ангел”. У цьому творі хлопчик мріє про сестру, шкодує про те, що вона навіть не встигла народитися, уявляє її собі, розмовляє з нею, показує їй своє місто і друзів. Дорослих дивує поведінка хлопчика, а він не хоче бути сам на сам зі своєю самотністю... Доброта, вразливість, милосердя – на жаль, в наш час ці почуття стають музейною рідкістю... Життя без прикрас, де є місце смерті і печалі – це дуже неочікувано в дитячій літературі, проте Ульфові Старку нецікаво лише розважити свого читача. В письменника є набагато важливіші справи: він немов заглядає в душу кожного з нас, щось знаходить цінне і поступово перетворює це в дорогоцінність. Дорогоцінності милосердя та доброти – в кожному з нас...