Вже на початку мене збила з пантелику побудова романтичної лінії. Головна героїня говорить, що не спить з чоловіками на першому побаченні. Вони домовляються просто поїсти сендвіч. Розділ закінчується. Наступна сцена — ранок: вона тікає, а він прокидається один у ліжку. І в мене виникло лише одне питання: що взагалі сталося між ними? Чому я маю вірити, що між героями зародилися почуття, якщо цього майже не показали? Де та хімія, про яку всі говорять? Головний герой для мене — буквально «зелений прапорець» без помітних недоліків. Через це він здавався трохи менш реалістичним, але водночас саме за нього я переживала найбільше. Мені було щиро сумно бачити, як до нього ставиться головна героїня. Головна героїня викликала в мене сильне роздратування. Вона брехлива, егоїстична, і часто поводиться доволі зневажливо. Вона ставиться до нього як до дитини, називає його «песиком» і «хлопчиком», і таке сприйняття мені було важко приймати. Також дивувало, що вона сама не виглядає особливо самостійною у побутових речах, хоча позиціонується як доросла жінка. Я не розуміла, чому він у неї закохався. При цьому в його почуття я вірила значно більше, ніж у її. Після розмови з подругою, де їй прямо сказали розставити пріоритети, героїня ніби за день «переключається» і швидко знаходить рішення всіх проблем — це виглядало не реалістично. Що мені справді сподобалося — це атмосфера маленького містечка, другорядні персонажі та оточення головного героя. Також було цікаво подано тему різних проявів аб’юзу і його наслідків, а ще сподобалося, що показали терапію для кривдника. Було багато влучних жартів і легких моментів. Окремо варто згадати й елементи «магії» міста — вони додавали шарму історії.

Здається, ще ніколи не читала книг де головний герой був мером)) Це було цікаво) Але насправді він мер зовсім маленького містечка, проте зі своєю атмосферою, дружелюбністю, спокоєм, затишком. Деніел гарний господар, чоловік, друг. Алексіс успішна лікарка із заможної родини. Вона живе життям яке Деніелу і не снилося.. На перший погляд здається, що головні герої зовсім з різних світів, і все починається "заради розваги". Проте чим далі, ми бачимо з якими саме страхами/очікуваннями/тиском стикається кожен з них. І як вони допомагають один одному це подолати. Це якісний роман, який легко і швидко читається, з вайбом маленького містечка. І посміятися, і поміркувати, і закохатися)) А козеня в піжамі чого тільки варте)) Насправді тут чимало милих, романтичних моментів)

Їй - 38, вона потомствена медикиня зі славетної династії хірургів. Йому - 28, він мер маленького містечка, має неслухняного пса та місячне козеня в ПІЖАМІ😂 Їхні світи не мали б перетнулися, але один єнот на дорозі забезпечив їм зустріч. Книга легка, місцями комедійна, трохи магічна та дуже романтична. Та водночас зачіпає такі важливі теми як психологічний і фізичний аб'юз