Подорожі в часі є досить популярною задумкою. Цей сюжет можна обігрувати так весело та цікаво, що не захочеться виринати із цих пригод. Проте є багато зауважень до авторів, які відправлять своїх героїв у минуле. В багатьох випадках письменники упускають деталі до тих епох, що вони використовують. Враховуючи, яка антисанітарія творилась у Венеції в 15 столітті, важко уявити ці місця в романтичному ключі. Але Єва Феллер дає нам зрозуміти, що подорож в її книзі не є романтичною (як я вважала при придбанні книги). Ще на початку історії автор подає нам всю правду про ті часи із досить брудними фактами (за що мені книга сподобалась). Купуючи цей твір, я не розраховувала ні на що. І вам раджу. Для людей, які обожнюють Володаря Перснів, така історія не буде до вподоби. В основному єдине, за що я похвалю цю книгу - це її клішовість (як би дивно це не звучало). Це звичаний підлітковий роман в жанрі фентезі із цікавою задумкою. Як і в будь-якій схожій історії, без великого кохання звичайно не обішлося, а головні герої є типовими, де крутий протагоніст чоловічої статі та блякла на початку протагоністка жіночої статі, яка в процесі пригод відкриває в собі внутрішню силу, ну і звичайно в кінці хеппі енд. Але, не дивлячись на передбачуваний фінал та місцями просідаючий сюжет, я рекомендую цю книгу, головне читати її в підходящий період та без всяких сподівань!!! Ось формула до вподобання цієї історії. P.S. До речі, досить незвично, що не було любовного трикутника. Це мене здивувало найбільше. Хоча рано щось казати, бо попереду ще є продовження на 2 частини.

Класне фентезі для тих, хто, як і я, обожнює читати про подорожі у часі! Завітати до минулого, ознайомитися із звичками, побутом, традиціями середньовічних жителів – ну що може бути цікавішим?! Тим паче, якщо на тебе там чекають неймовірні пригоди та навіть небезпеки! Анна, звичайна собі 17-річна дівчина підліток, коли мандрувала із батьками на канікулах до Венеції, навіть не уявляла, що там на неї чекає! Як Анна потрапить у 1499 рік?! Яка важлива місія там на неї покладена?! Хто такий Себастьяно?! Хто тут друзі, а хто недоброзичливці?! Чи комусь тут взагалі можна вірити?! І як дівчині потрапити додому, до рідних, якщо тут починається такааааа заваруха! Неймовірні пригоди тільки починаються! Приємних читань!

На хвилі зачарованих відгуків на цю трилогію, я теж вирішила надкусити шматочок. Всі так нахвалювали книги, що я очікувала, як мінімум, чогось цікавого. І що ж отримала? А нічого. Нічого жахливого, але й нічого хорошого. Просто звичайна прохідна історія про підліткове кохання з кількома іскрами магії. Все. Цікавої пригоди я не отримала. Самі подорожі в часі були якимись недостовірними. Ну не сприймає мій мозок, що мандрівником у часі можна стати так легко. Ще й персонажі взагалі не розвивались, просто їх останньої миті хтось рятував, з Анною таке відбувалось навіть не двічі. Головний злочинець. Майже з самого початку нам відомо, що Алвізо - головний поганець, якого треба зупинити. Але його мотиви буквально розлазяться по швах. Таке враження ніби він навіть не здогадується про "ефект метелика", який у його випадку абсолютно точно стер би його з історії. Ні, навіщо це знати, якщо можна просто перекроїти минуле... Але ж окрім нього є ще один чоловік, який допомагає йому стрибати крізь час і завжди залишається в тіні. Тут не просто невідомо, що він робить, але й не ясно навіщо? Таке враження, ніби авторка навмисне взяла персонажа, на якого ніхто не міг подумати, не залишила абсолютно жодної зачіпки і в фіналі вистрілила ним, ніби чортом з табакерки. При цьому досі не зрозуміло на чиєму він боці. Любовна лінія. Ось тут повний крах. Я ще можу зрозуміти, як закохалася дівчина, фізична привабливість хлопця та жалість за певних обставин мають саме такий ефект, тим паче в її віці. Але що сталось із хлопцем? Жодних передумов, жодної симпатії. Все відбулось одразу, ніби хтось світло ввімкнув. Я таке не люблю... Ще й головна героїня інколи виводила з себе. Однозначно не моє!