Бернард Шоу (1856–1950) — ірландський письменник і драматург, лауреат Нобелівської премії. Більшу частину свого життя він жив і творив в Англії. Проте саме Ірландія, де суперечності тієї епохи — від соціальних до релігійних, виявлялися особливо разюче, сформувала його водночас бурхливий і глузливо-спокійний характер, у якому поєднувалася жага справедливості й уїдливий скептицизм. Така сама й драматургія Бернарда Шоу — гостра, проблемна, де герої завжди є носіями певних поглядів. Тому його драми не втрачають популярності. П’єси, вміщені в цій книжці, Шоу об’єднав у цикл «для пуритан». Пояснив свою забаганку просто: він не святенник і не боїться зображення почуттів, проте не хоче, щоб герої у своїх діях керувалися лише любовними мотивами. Адже тоді «ніхто не може бути хоробрим, чи добрим, чи великодушним, якщо він ні в кого не закоханий».