Важко сказати, що це - книга із віршиком (у стилі "Будинок який збудував собі Джек") або книжка із картинками (майже віммельбух, адже все-таки у ній є по одному реченню тексту на кожному розвороті). Мені здається, що це більше книга для розглядання малюнків. На кожному книжковому розвороті є ілюстрація чорно-біло ілюстрація у техніці графіка із жовтими вкрапленнями. І це виглядає ніжно і зворушливо, оскільки чорно-білим зображено нічний світ, що спить (дома, дерева, гойдалки, птахи), а жовтим - те, що додає сяйва вночі (сонце, що заходить, місяць, світло у вікнах, зірки на небі, нічні квіти, що розкриваються в темний час, освітлені лампою речі тощо). Тому книга зачаровує, насамперед, гарними нічними малюнками. Вірш, слова з якого прописуються і зображуються, нескладний і мотивує придивлятися до світу навколо нас більш уважно, спостерігати за його найменшими змінами й особливостями. А ще книга завдяки її ілюстраціям ночі і сну природи та заколисуючому віршу здатно легко підготувати дитину до сну.

От ніколи не замислювалася над тим, який вигляд має будинок уночі. Ну темна споруда у якій усі сплять та й усе. А насправді будинок уночі має так багато таємниць, які можна побачити у промені світла. Будинок уночі-це чорний та сірий кольори з маленькими вкрапленнями жовтого. Ви знали це? Уночі будинок не спить. Він дихає, голубить, співає, обіймає, розповідає, слухає, читає... Ця книга теж не для читання. Слів обмаль, одне речення, та й усе. А є сіро-чорна-золота палітра життя. От ніколи не думала, що ці кольори можуть передати барвистість, чуттєвість, любов. "Будинок уночі" це ще один приклад книги, яку треба сприймати не через слово, а через малюнок. Поверхневий огляд ілюстрації залишить читача байдужим і навіть може спровокувати нерозуміння та обурення. Та чим довше вдивляєшся, тим більше помічаєш. Тим глибшим є сенс кожної ілюстрації, вагомішими є слова, які ту ілюстрацію супроводжують. Тож роздивляйтеся уважно. Там цілий світ предметів, почуттів, бажань та думок!!!