Мені соромно, що книга Фредеріка Пола довго лежала на полиці й чекала свого часу, бо вона неймовірна! Перша, але не остання, книга цього автора, яку я читатиму. Зараз я обожнюю тему космічних мандрів, кораблів, життя поза Землею (хоча декілька років назад у руки не взяла б книгу на таку тематику) та можливості побачила далекі планети і нову світи. Хто любить таке – вам сюди. Роман написаний у 1977 році, так це трішки відчувається в «географічній» площині, так би мовити, але не сказала б що він застарілий чи нецікавий. Те як автор розкриває перед читачем внутрішній світ головного героя, його переживання, дає змогу самим оцінювати його вчинки (а він, відверто кажучи, ще той жук) створює ефект занурення. Мені сподобалася взаємодія Роба і Зіґфріда – цікавий хід таким чином показати нутро героя, і те, чим все завершилося. У «Брамі» є певна життєва філософія, озвучена машиною, але вона була суголосна моїй: життя – це просто життя, таке як воно є і варто це приймати. Чесно, я прочитала б продовження цієї історії, хоча й книга завершена і все логічно, але все ж – авторська фантазія може оживляти світи.

Красивая обложка сразу обратила на себя мое внимание. Действительно, хорошее качественное издание - шрифт не утомляет глаза, и на полочке хорошо вписывается, и в руках держать приятно, удобно читать. Объем менее 300 страниц очень удачен. Будь произведение длиннее, я бы не осилила... Но, обо всем по порядку. С автором ранее не сталкивалась. Название "Брама" напомнило мне о "Звездных вратах" (телевизионный сериал). Прочтя аннотацию поняла, что к сериалу отношения книга не имеет, но подумалось, что найду в ней приключения в том же духе, и контакты с внеземными цивилизациями и прочее подобное. И в этом я ошибалась. Книга (в достаточно необычной манере) повествует о межзвездных путешествиях. Но! Большую часть романа те самые межзвездные перелеты вы не "увидите". Основное внимание уделяется философским вопросам выбора и бытовым особенностям, предшествующим тем самым полетам, а так же освещаются реалии жизни различных социальных групп. Если вкратце, ГГ после перелетов сталкивается с рядом психологических проблем, и содержание книги, в основном, - его рассказ "специалисту" о своем прошлом. Речь в романе идет о том, что предшествовало решению ГГ принять участие в полете. О том, как он долго готовился и сомневался, о том, как взвешивал решения. Об отношениях любовных, семейных и дружеских. Внеземная цивилизация, и все с нею связанное, стоит на втором (пятом?) плане, скорее являясь фоном и изюминкой. Центр внимания же отведен человеку, бытовым моментам, отношениям (человек-человек, человек-проблема\поступок\явление\обстоятельства) и т.п. Много вопросов "на подумать" автор подкидывает. И книга вышла больше философской, чем приключенческой. Ожидала другого, хотелось больше "внеземного", драйва и динамики, поэтому далась мне тяжело. Но потраченного времени однозначно стоит. Увлекает, позволяет посмотреть на привычные вещи под новым углом, вызывает эмоции. Такой атмосферы я не припоминаю ни в одной книге. Затрудняюсь описать. Это нужно "пережить". Да, есть и другие фантастические произведения с подобным контентом. Но именно в этой книге буквально ощущаешь странный и завораживающий симбиоз обычного бытового с необычным фантастическим. Незаурядная фантастика, по праву заслужившая каждую свою награду.

Перший роман з саги Федеріка Пола про майбутнє, людей та таємничу інопланетну расу гічі. Роман здобув багато нагород, серед яких престижні премії "Неб'юла", "Г'юго". Та все ж до твердої п'ятірки, як на мене не дотягнув. Та це лише моя думка. Найнеприємнішим в книзі є головний герой: слабкий та депресивний, який в деякі моменти викликає жаль та відразу. Не буду спойлерити, та насправді вся ідея фантастичного роману про людей, яким просто має пощастити. Вставки психологічних розмов з штучним психоаналітиком: щось нове, щось що робить роман якимось іншим. Майбутнє очима Пола - таке ж як головний герой, просто гнітюче. Та певні мінуси роману і є його особливостями, це не світ супергероїв та яскравих подорожей, це світ невідомої раси прибульців, які безслідно зникли, залишивши лише свої технології, це світ людей що літають в смертельну невідомість. Останні сторінки читаються на одному диханні, а фінал чудово пасує до книги. "Брама" - фантастичний роман для дорослішого кола читачів, занадто багато саме дорослих проблем та ситуацій. Книга відноситься до тих, які варто прочитати, щоб скласти саме свою точку зору, а прислухатися до інших не варто, занадто індивідуально він сприймається. Чекаємо всю сагу українською.