Свого часу, після перегляду "Наруто", я вирішив подивитися і продовження "Боруто", не дивлячись на весь хейт у його бік. Перша ж сцена на горі хокаге з Боруто і Кавакі мене відразу зачепила. Можна сказати саме через неї я і почав дивитися "Боруто". На той момент було десь 180 серій аніме, і 50 глав манги. Виявилося, що зі 180 серій аніме всього лише третина була адаптацією манги, а решта - це або адаптації новел, або філлери (але були ще деякі епізоди, які доповнювали мангу). Звісно були й цікаві філери, але зараз не про це. Після перегляду всіх серій з адаптацією манги та новел (+ серії, які доповнювали мангу), я вирішив одразу ж перейти до самої манги. І відтоді я стежив за кожним виходом нових глав. Звісно, у перших томах стиль малювання був не найкращий, особливо якщо порівнювати зі стилем Кішимото в "Наруто", але в кожному новому томі можна помітити, як розвивався стиль малювання Ікемото, і наразі він став набагато кращим і приємнішим, ніж був у перших томах. Історія ж стала більш сконцентрована на основних персонажах (що, найімовірніше, сталося через вихід одного розділу в місяць на 40 сторінок), що на ділі мені більше подобається, ніж коли розкривають усіх підряд, витрачаючи на це цілі глави або навіть арки, хоча більшість тих персонажів тобі не цікаві. Хоча тут ще залежить від того, який персонаж тобі подобається, тож за всіх говорити не можу. Після прочитання всіх 20-ти томів першої частини "Боруто" можна сказати, що вона ламає кліше класичних сьоненів, від чого вона і сприймається як щось нове, а не копірка "Наруто". Якщо говорити про майбутні томи, то 20-й том, на мою думку, це пік першої частини "Боруто", в якому якраз і закінчується перша частина манги. Зараз же виходить друга частина, під назвою "Боруто: два синіх вихори", і планка цікавості, поставлена 20-тим томом, не падає, а навпаки зростає. Всесвіт Наруто/Боруто все більше і більше розкривається, і що буде далі знає тільки сам мангака, бо ця манга дуже непередбачувана, і слідкувати за нею для мене одне задоволення.

Сразу хочу сказать, что будучи фанатом основной серии годами, и получая удовольствия от не самых удачных и выгодных произведению ходов и сюжетных поворотов, я перечитывал и пересматривал "Наруто" с радостью, и прощал все недочёты и проблемы. В серии была душа, была идея. Было множество интересных, волнующих моментов, мораль и всё такое, сеттинг. Но теперь... Теперь удовольствие от чтения куда-то улетучилось... Я полагаю что данную мангу можно охарактеризовать одним словом: деньги. Имея огромный потенциал и возможности для развития истории, новые авторы пытаются просто-напросто угробить и зарыть всё то хорошее, что у "Боруто" могло остаться от "Наруто". Порой создаётся впечатление, что оба автора и вовсе не знакомы ни с мангой, ни с аниме "Наруто", и их просто посадили, и сказали писать что-нибудь, ведь фанаты и так сожрут. Итог - сюжет просто бредовый, персонажи то слабеют, то становятся сильнее, иногда просто окончательно тупеют, а потом еще немножечко, в угоду сюжета. Это очень печальное отношение к фанатам серии, и самое удивительное, что господин Кишимото позволял им измываться над вселенной и дальше, пока его собственный проект не прикрыли. Начиная читать "Боруто" я был заинтригован, и всё-таки стоит отметить, что-то интересное раз в пару тройку глав таки проскакивает, но серьезно, при ежемесячном формате, при задержке глав, при неимоверных возможностях для развития сюжета и улучшения графики, в итоге сие творение выглядит как хороший плевок в лицо тем, у кого ещё теплилась надежда получить хоть что-то качественное и логичное. Графика в разы хуже даже самых первых глав, а то и пилотного выпуска "Наруто" (про фоны и их прорисовку забудьте, теперь белый станет вашем любимым цветом), дизайн тоже погиб в борьбе с капитализмом, а персонажи... Вот мне порой кажется, что в какой-то определённый момент люди художнику надоели, и он медленно, но методично начал трансформировать их в жаб. Про мягко сказать новые, распутные дизайны одежды некоторых персонажей, достаточно молодого возраста, я вообще молчу. Ну что вы, пару плюсов в данной манге всё-таки есть, и это: начало, толика интересных событий, расширяющих сюжет, немного новых интересных персонажей, и старые персонажи, которые просто остались разве что для создания специфического фансервиса. Периодические улучшения присутствуют, но они временные, и порой, в очередной раз хлопая себя по лбу, ты распластываешься от разочарования, и звёздочках в глазах. Одним словом (от читателя) - разочарование (создатели так старались, что на выхлопе у них получилась какая-то пиратская копия "Драконьего жемчуга" на минималках, с жабами в главной роли). Но издание весьма качественное, Виз не подвели и тут, в отличие от горе-авторов сего чуда...