Хочу поделится своими впечатлениями об этом романе. Это собачья приключенческая история, история жизни и выживания, роста, искупления и трансформации. Проза Джека Лондона довольно яркая, очень страстная и вызывающая сильные эмоции, на мой взгляд. Он переносит нас, читателей в жестокие, но красивые дебри Аляски, в жизни и умы волков, собак и людей, которые называют его своим родным домом. Эта книга непрерывно издается уже более века по очень веской причине: она незабываема, долговечна, и ее нельзя не прочитать!

История о том как маленький волчок лишается своих родителей и попадает в руки к человеку, наверное, никогда не устареет и будет продолжать пользоваться спросом и интересном. "Белый Клык" перечитывают и перечитывают, это одно из произведений которое будет продаваться всегда. Джек Лондон по настоящему талантливый и продуктивный автор, у которого тяжело найти плохую книгу, повесть или рассказ, да что уж там - даже его эссе будоражат массы. Автор писал о том, что сам переживал в жизни - он писал о приключениях, о морских плаваниях, о лесных прогулках, о золотодобыче, об опасной игре с природой и дикими зверями не на жизнь а на смерть. Герой романа, как я указал выше, это волк, который оказался единственным выжившим в потомстве. Его отца разорвала рысь, а мать ослабла и погибла. Герой у водопоя встретил человека, коих до сих пор не видал. С этого момента начинает опасная и суровая жизнь волка как домашнего зверя. Герой переживает хорошие моменты - путешествуя с человеком, греясь у костра, так и плохие моменты - участвует в боях с псами, подвергается хлысту. Но герой остается собой и идет своей дорогой.

У книзі Джека Лондона «Біле Ікло» так багато інтенсивних подій та емоцій, що її читання викликає здебільшого хвилювання та переживання за долю головних героїв. Історія побудована дуже добре, завдяки простому і витонченому стилю тексту читач з радістю бере до рук цю книгу. Ця історія змішується у безлічі діалогів та аргументів, з якими ми зазвичай стикаємось, коли між людьми йде дискусія на тему прав тварин. Автор наче розігрує ці аргументи та настрої, коли він вплітає їх у історію про вовків, їхнє життя та взаємодію з людськими істотами. Було чимало моментів, у яких відчувалася глибина стосунків між людиною та дикою твариною. Ця повість має набагато глибший сенс, ніж здається. Автор показав нам, що вовки бачать людей як богів, через те, що ті набагато вищі і можуть робити те, про що самі вовки і не мріють. Сама історія Білого Ікла – вовка з началом собаки – від його народження до кінця, була виснажливою, зворушливою і жорстокою мандрівкою, і більшість його випробувань і страждань є результатом жорстокості людини, якій він здається і пропонує свою відданість. Незважаючи на вік історій Джека Лондона, вони стосуються тем, які є актуальними і сьогодні – такі як людська жадібність, брехня, дружба та інше.