ну тут вже стався деякий замєс + флешбеки, які починають пояснювати лор і як ми докотилися до такого життя. чорнуха, звісно, повна, але можна вічно дивитися, як Ґатс лупашить всіх величезним мечем. краще б не дивилася, через що він проходив у дитинстві, але це було очікувано і пояснює його характер. а коли вічно розлючений і закритий Ґатс показує щирі емоції, одразу стає екстра сумно за нього. з'являється також Ґриффіт, член об'єднання демонів, заклятий ворог Ґатса, а також, я так розумію, екс, з яким все закінчилося ну дуже некрасиво. він постійно аурафармить, але з таким обличчям я б теж, тому тут повне розуміння. хоч і не дуже люблю флешбеки, але тут дуже цікаво, як усе відбувалося і що з цього вийде (очікую ще більше трешу, огидних монстрів і психологічних травм)