Книга читається на одному подиху. Такі різні жінки і такі різні долі, але у всіх є що спільне. У книзі піднімається багато важливих тем, фемінізм, мізогінія... проблеми жінок, багато з яких тягнуться і до сьогодення.

Наскільки гидкий початок, настільки хороший кінець. Книга читається дуже легко, адже написана у форматі листів. Спочатку Сілі (старша сестра) пише листи Богу, потім своїй молодшій сестрі Нетті, а далі листи від імені Нетті до Сілі. На цьому легке в книзі закінчилося🥲 В книзі піднято дуже багато важливих тем: расизм, зґвалтування, педофілія, жорстоке поводження, лгбт… Більше всього мене тут бісили чоловіки. Майже всі. Я розумію, що тоді «були такі часи», але їхня повезла та вседозволеність просто лякає. Важко уявити, що доводилось переживати жінкам, які жили в ті часи, а тим паче чорношкірим жінкам 🥺 Направду, дужа важко писати відгук, на мою думку цю книгу потрібно читати та прожити самостійно 💜 Салі та Нетті пережили в своєму житті буда багато лихого, особливо Салі. Дівчина з малечку все терпіла та мовчала, здавалось, так легше. Лише волею випадку, теж не дуже приємного, дівчина почала по іншому ставитись до себе та своїх бажань 💜 Чесне, вибачте, але я не знаю як написати цікавіший відгук. Просто рекомендую почитати ❤️‍🩹

Доля та життя жінок раніше і так не були легкими : жінки не мали право голосу, не могли голосувати, йти на працю, вчитися і т. д., але ти щей до того темношкіра жінка, то ти потерпаешь і від темношкірих чоловіків, бо де ж їм ще відігруватися ,як не на нйслабших... Жінка цінувалася менше худоби, дуже скляні відчуття залишив цей роман. Тут бачиш багато поганого,що могло статися з жінкою, але приносить радість те, що не всі опускають руки і намагаються,щось робити,щоб покращити ситуацію. Гарний роман про еменсипацію, становлення жінок, нетрадиційні відносини та наполеглевість у своїх переконаннях!