Четверта частина історії про Мальву, в якій відкриваються усі таємниці, де кожен показує свою справжню сутність і почуття. У цьому романі авторці вдалося відтворити усю слов'янську міфологію до деталей. Тут кожен бог - це окрема історія, вони володіють різною могутністю, характером і впливом. Де білі - не завжди білі, а темні - не обов'язково злі. Хоч ці всі боги і є безсмертними, володіють могутніми силами та стихіями, їм також притаманні людські почуття, емоції та потреби. Вони ворогують між собою і борються за владу. Кохають та ненавидять, співчувають і плетуть інтриги. І лише, непримітній на перший погляд дівчині, з дивним ім'ям Мальва, яка виявляється донькою одного з богів, вдасться покласти край усім чварам і злим намірам. Їй довелося пройти безліч випробувань, переховуватись від рідних діда та батька, але ось історія добігає кінця і всі маки будуть зняті, а в світах нарешті відновиться рівновага. "Зворотний бік світів", на даний момент, вважається завершальною частиною цього роману, але загадковий фінал та три крапки в кінці, дають надію на продовження. :)

Світло - це ясне сонечко, яке зігріває після ночі, своїми ніжними промінчиками огортаючи обличчя, даруючи радість і щастя, надію як на сьогодення, так і на майбутнє. Світло - це позитив і радість. Але воно не можливе без одного чинника - без темряви. Тому що, той, хто не бачив Темряви, не зможе оцінити радості Світла. Та й і в темряви свої плюси: без неї ми не навчимося виживати в світі, вона загартовує наше тіло і наш дух, роблячи нас сміливішими і розсудливішими. Тому, хоч і ці два явища є діагонально протилежними, проте не мають права на існування по одинці. Їх об'єднує щось дуже потужне - гармонія і прагнення до спокою. Але існує і третій чинник, в якому відсутня будь яка схожість з двома попередніми. Він, проникнувши і заполонивши ваші серце і душу, позбавить вас почуттів, ні злості, ні радості, одна лишень вигода і пліснява, яка зжере все, що вас робило людиною. Бо байдужість, для душі, це гірше ніж смерть. На світи насунувся час важких випробувань. Сірість все більше впускає свої плісняві кігті в серця і душі як смертних, так і безсмертних. І дуже важко розпізнати, хто свій, а хто вже чужинець. Тому, що кукловод з безсердечною і збоченою прорахованістю смикає за ті ниточки, які знає тільки він. Чи в силі хтось його зупинити? Чи здатен хтось протистояти цьому бридкому підступу? Я, як і багато інших прихильників творчості Дари Корній, з нетерпінням чекав продовження цього чудового циклу. Згадалася фраза: "Ото штампують, це ж не Гаррі Поттер." Так, це не Поттер, бо в книгах про Поттера не було стільки чарівності, казковості і атмосферності. Для читання цієї книги не потрібно ніякого настроювання, просто відкрийте її і одразу сама книга вас заманить, що й не зчуєтесь, як дійшли до половини. А дійшовши до половини, не зможете зупинитися, бо КІНЦІВКА НАЙКРУТІША. Так, можливо хтось знайде до чого придертися, шукаючи паралелі. Але тут вони допустимі і необхідні. Я вражений. Не можу не написати однієї цитати: "Якщо ти свинопас, то що забув у Міністерстві культури? Чи якщо ти прекрасний пасічник, то для чого тобі посада банкіра? Коли ж ти неперевершений кондитер, то не йди в президенти, будь ласка, не псуй ані собі, ані рідним карми." От якби так було насправді. Тому, бережіть в своєму серці почуття, як добрі, так і погані - це робить нас людьми, не впускайте в душу байдужості Моя оцінка: 9/10