Зоряний корсар
Бумажная книга | Код товара 932164
Yakaboo 3/5
Автор
Олесь Бердник
Издательство
Terra Incognita
Язык
Украинский
Год издания
2019
Год первого издания
1971
Количество страниц
376
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
145х215 мм

Все о книге Зоряний корсар

«Зоряний Корсар» – роман-візитівка Олеся Бердника, культового українського письменника-езотерика, фантаста, філософа, дисидента, який на початку 70-х був виключений зі Спілки письменників, а потім ув’язнений. Його творчість стала знаковою для тих, хто прагнув вирватися за межі тоталітарного режиму бодай інтелектуально.

Основна ідея роману – внутрішня свобода, без якої неможлива свобода зовнішня. Радянські ідеологи побачили в романі алегорію на тоталітарну дійсність, тому книга була вилучена з бібліотек. Виразний україноцентризм «Зоряного Корсара» зробив його культовим твором для українців по всьому світу. Натомість радянські літературні критики звинувачували письменника в «космічному націоналізмі» і «хохломанії в космосі».

Роман перекладений 26 мовами світу.

Характеристики
Автор
Олесь Бердник
Издательство
Terra Incognita
Язык
Украинский
Год издания
2019
Год первого издания
1971
Количество страниц
376
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
145х215 мм
Рецензии
  •  
    Неймовірна подорож серед зірок 66% пользователей считают этот отзыв полезным
    Для мене ця книга стала справжнім відкриттям! Спочатку мене привабила яскрава і загадкова обкладинка (за що окреме дякую видавництву - Terra Incognita), коли ж прочитала, що автор є культовим українським письменником, який на початку 70-х був виключений зі Спілки письменників, а потім ув’язнений, це стало для мене переконливим фактом, що вартує ознайомитися з його творчістю (на свій превеликий жаль і сором, не могла раніше цим похвалитися), тому що заборони радянської влади - це найвищий знак якості!

    Про роман можна говорити багато і безкінечно, він наче сама багатомірність і безмежність, до якої прагнули всі його герої. Декілька сюжетних ліній, що переплітаються у космічному просторі, долаючи космічні відстані, через зірки, час і простір. Роман багатогранний, являє собою сплетіння жанрів, тут є не тільки фантастичні світи, еволюційні технології, а й романтичні історії кохання, що сягає зірок, і детективна лінія і поезія, яка народжується навіть в серці Універсального робота...Мова автора є невимовно багатою, оповідь ллється наче пісня, читається легко, ніби п’єш чарівний трунок...

    Роман наскрізь пронизаний темою любові і свободи. Лише любов і свобода волі, думки і духу допомагають героям подолати всі перепони, вийти з пастки часу і звільнитися від будь-кого поневолення, чи то фізичного чи то духовного…За автором майбутнє полягає у безмірності, космічному єднанні розуму і духу, а еволюція - не у еволюції технологічній, а у еволюції мислі і духа..А розвиток можливий тільки за умов боротьби та постійного удосконалення.

    Попри фантастичність герої постають дуже живими, реальними, а місце дії – Україна, Київ, - робить їх ще й дуже близькими…

    А найбільше вражає філософська складова твору, іноді ідеї, що пронизують твір можуть скидатися революційними, поза догмами і канонами, і стає зрозумілим, чому радянська влада його заборонила, бо ці ідеї будять розум, спонукають до дій, закликають зруйнувати кайдани деспотії, у якому б образі вона не поставала перед людиною.

    Сказати, що книга мене вразила - нічого не сказати, потік вражень заколисує, а також надихає і дає надію на майбутнє..

    Гадаю, що цей твір просто необхідно прочитати кожному і кожний знайде в ньому щось близьке для себе.
  •  
    Забагато пафосу, замало логіки
    Якщо переказати сюжет книги своїми словами, то це звучатиме як дика маячня. Мотивація персонажів, логіка подій, зв'язок між ними - цього вкрай бракує. Твір складається з трьох книг - і перша з них ніяк не впливає на другу і третю. Це просто якась додаткова історія, що навіть вирізняється за стилем. Оповідь будується за принципом "історія, яку розповідають всередині історії, яку розповідають всередині..." Так багато персонажів, що жодного індивідуально не розкрили. Вони всі однаково мислять і однаково говорять. Хай то буде робот, фізик чи інопланетянин.

    Усі думки всіх героїв виражено за допомогою однакових художніх засобів - образних кліше: світанки палають, серце стискається, заламуються руки, вмиваються сльозами. Жодних унікальних епітетів чи порівнянь. Самий лише пафосний пафос. Читаєш такий текст і мимоволі відчуваєш сором. ("Ти дала мені душу, прекрасна мати! Хочу бути твоїм сином..." - мабуть, саме так розмовляли люди в 1970-х).

    Дуже багато слів про любов, боротьбу, свободу і протидію інволюції. Але жоден з героїв не пояснив, що розуміє під любов'ю (це я не прискіпуюсь, вся 1 книга присвячена пошуку відповіді на це питання), за що хоче боротися, що таке свобода. До чого вони закликають, так красиво і з розумними словами про часово-просторовий континуум? І чому я маю вірити в кохання, якщо воно за сюжетом виникає за 3 секунди і зраджується так само швидко, тому що знайшовся інший об'єкт почуттів?

    Але головне - логічні діри. ДІРИ! Я не буду описувати всі ляпи, щоб не спойлерити, але десь щоп'ять сторінок я вибігала до знайомих із криками: "Що за маячня!" І це не лише про технологічні моменти, які у 1970-му ще не могли передбачити (на приклад, звичайний запит до бази даних описано як політ квантового променя), але й про порушення законів світу, які автор сам же й задав. На приклад, чітко запрограмований робот починає абстрактно мислити на відсторонену тему. Або сказано, що лише підготовлена особистість може здійснити певну трансформацію - але головна героїня робить це одразу лише тому, що вона головна героїня. Скептик-вчений побачив яскравий сон і вирішив, що це видіння з минулого життя (якби на самому початку книги він так не зробив, то і книги не було б).

    Персонажі поділені на позитивних і негативних. Якщо персонаж хороший - то інші герої йому одразу вірять, з перших слів. Якщо поганий - то він максимально карикатурний поганець, який прагне знищити все хороше. А у підсумку і ті, і ті - картонні. Просто одні за все добре, а інші за все зле.

    З близького до сучасності в творі лише модель світу, де створено наче як ідеальне існування, але мешканці потерпають від депресії. Вся інша історія - просто взірець літератури радянського періоду.
Купить - Зоряний корсар
Зоряний корсар
186 грн
Есть в наличии
 

Рецензии Зоряний корсар

3/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Неймовірна подорож серед зірок 66% пользователей считают этот отзыв полезным
    Для мене ця книга стала справжнім відкриттям! Спочатку мене привабила яскрава і загадкова обкладинка (за що окреме дякую видавництву - Terra Incognita), коли ж прочитала, що автор є культовим українським письменником, який на початку 70-х був виключений зі Спілки письменників, а потім ув’язнений, це стало для мене переконливим фактом, що вартує ознайомитися з його творчістю (на свій превеликий жаль і сором, не могла раніше цим похвалитися), тому що заборони радянської влади - це найвищий знак якості!

    Про роман можна говорити багато і безкінечно, він наче сама багатомірність і безмежність, до якої прагнули всі його герої. Декілька сюжетних ліній, що переплітаються у космічному просторі, долаючи космічні відстані, через зірки, час і простір. Роман багатогранний, являє собою сплетіння жанрів, тут є не тільки фантастичні світи, еволюційні технології, а й романтичні історії кохання, що сягає зірок, і детективна лінія і поезія, яка народжується навіть в серці Універсального робота...Мова автора є невимовно багатою, оповідь ллється наче пісня, читається легко, ніби п’єш чарівний трунок...

    Роман наскрізь пронизаний темою любові і свободи. Лише любов і свобода волі, думки і духу допомагають героям подолати всі перепони, вийти з пастки часу і звільнитися від будь-кого поневолення, чи то фізичного чи то духовного…За автором майбутнє полягає у безмірності, космічному єднанні розуму і духу, а еволюція - не у еволюції технологічній, а у еволюції мислі і духа..А розвиток можливий тільки за умов боротьби та постійного удосконалення.

    Попри фантастичність герої постають дуже живими, реальними, а місце дії – Україна, Київ, - робить їх ще й дуже близькими…

    А найбільше вражає філософська складова твору, іноді ідеї, що пронизують твір можуть скидатися революційними, поза догмами і канонами, і стає зрозумілим, чому радянська влада його заборонила, бо ці ідеї будять розум, спонукають до дій, закликають зруйнувати кайдани деспотії, у якому б образі вона не поставала перед людиною.

    Сказати, що книга мене вразила - нічого не сказати, потік вражень заколисує, а також надихає і дає надію на майбутнє..

    Гадаю, що цей твір просто необхідно прочитати кожному і кожний знайде в ньому щось близьке для себе.
  •  
    Забагато пафосу, замало логіки
    Якщо переказати сюжет книги своїми словами, то це звучатиме як дика маячня. Мотивація персонажів, логіка подій, зв'язок між ними - цього вкрай бракує. Твір складається з трьох книг - і перша з них ніяк не впливає на другу і третю. Це просто якась додаткова історія, що навіть вирізняється за стилем. Оповідь будується за принципом "історія, яку розповідають всередині історії, яку розповідають всередині..." Так багато персонажів, що жодного індивідуально не розкрили. Вони всі однаково мислять і однаково говорять. Хай то буде робот, фізик чи інопланетянин.

    Усі думки всіх героїв виражено за допомогою однакових художніх засобів - образних кліше: світанки палають, серце стискається, заламуються руки, вмиваються сльозами. Жодних унікальних епітетів чи порівнянь. Самий лише пафосний пафос. Читаєш такий текст і мимоволі відчуваєш сором. ("Ти дала мені душу, прекрасна мати! Хочу бути твоїм сином..." - мабуть, саме так розмовляли люди в 1970-х).

    Дуже багато слів про любов, боротьбу, свободу і протидію інволюції. Але жоден з героїв не пояснив, що розуміє під любов'ю (це я не прискіпуюсь, вся 1 книга присвячена пошуку відповіді на це питання), за що хоче боротися, що таке свобода. До чого вони закликають, так красиво і з розумними словами про часово-просторовий континуум? І чому я маю вірити в кохання, якщо воно за сюжетом виникає за 3 секунди і зраджується так само швидко, тому що знайшовся інший об'єкт почуттів?

    Але головне - логічні діри. ДІРИ! Я не буду описувати всі ляпи, щоб не спойлерити, але десь щоп'ять сторінок я вибігала до знайомих із криками: "Що за маячня!" І це не лише про технологічні моменти, які у 1970-му ще не могли передбачити (на приклад, звичайний запит до бази даних описано як політ квантового променя), але й про порушення законів світу, які автор сам же й задав. На приклад, чітко запрограмований робот починає абстрактно мислити на відсторонену тему. Або сказано, що лише підготовлена особистість може здійснити певну трансформацію - але головна героїня робить це одразу лише тому, що вона головна героїня. Скептик-вчений побачив яскравий сон і вирішив, що це видіння з минулого життя (якби на самому початку книги він так не зробив, то і книги не було б).

    Персонажі поділені на позитивних і негативних. Якщо персонаж хороший - то інші герої йому одразу вірять, з перших слів. Якщо поганий - то він максимально карикатурний поганець, який прагне знищити все хороше. А у підсумку і ті, і ті - картонні. Просто одні за все добре, а інші за все зле.

    З близького до сучасності в творі лише модель світу, де створено наче як ідеальне існування, але мешканці потерпають від депресії. Вся інша історія - просто взірець літератури радянського періоду.
 
Характеристики Зоряний корсар
Автор
Олесь Бердник
Издательство
Terra Incognita
Язык
Украинский
Год издания
2019
Год первого издания
1971
Количество страниц
376
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
145х215 мм
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
Шрифт
Roboto
Тираж
2000
ISBN
978-617-7646-17-3
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Украинская литература
Литература по периодам
Литература XX в.