Книга потрапила мені до рук у потрібний час. Тому що вдалося відчути той самий стан, що зазнав головний герой твору. Коли ти дуже довго, майже з самого дитинства, мріяв побачити якесь місце, жодного разу не бачив його навіть на фото і в голові воно виглядає найпрекраснішим, правильним і ідеальним у твоєму уявленні про світ, а потім ти туди, нарешті, потрапляєш, і відчуваєш легке розчарування, тому що це місце відрізняється від того, що ти собі. А після цього, провівши в цьому місці якийсь час, ти знову зачаровуєшся, бо, так, воно не зовсім таке, яким ти його уявляв, але це не робить його менш прекрасним. Я побачила в книзі розгорнуту міркування про те, що таке "прекрасне". Це поняття складається не тільки з візуального образу, він, за великим рахунком, заважає навіть. Загалом, Золотий храм прекрасний, і щоб це зрозуміти, треба прочитати книгу Юкіо Місіма, а не гуглити його фото