Поразка у війні, принизливий Версальський мир, сепаратистські рухи, бунти комуністів, інфляція… Саме на цьому тлі формувалися фрайкори, добровольчі корпуси, які захищали хиткі кордони Ваймарської республіки. Бої в Балтиці, боротьба з поляками на сході та французькими окупаційними військами на заході — усі ці події, які автор влучно називає «післявійна», досі є маловідомими для загалу, хоча саме вони заклали підґрунтя для Другої світової.

Зрештою, «Зневажені» є своєрідним продовженням найвідомішого твору Юнґера «У сталевих грозах», адже тут ідеться про час одразу після завершення Першої світової війни. Те, що описує Заломон, дає змогу провести паралелі з українськими реаліями — недарма слово «фрайкори» перекладається як «добробати». Нехай фрайкорівці програли, і пройшли смерть, в’язницю та зневагу — їхня мета була важливішою за усі ці ризики.

«Ми не могли поважати батьківщину, тому що любили націю».